Рязанське диво

«Рязанське диво» — економічна афера, пов'язана з перевиконанням плану постач м'яса і молока в Рязанській області руйнівними для економіки методами (1959).

Передумови

22 травня 1957 перший секретар ЦК КПРС М. С. Хрущов у промові на зональній нараді працівників сільського господарства областей і автономних республік СРСР виступив із гаслом «Наздогнати й перегнати Америку!» за всіма економічними показниками, а також побудувати комунізм до 1980 року. У цій промові М. С. Хрущов, зокрема, запропонував за три роки потроїти виробництво м'яса в країні. Однак, попри всі зусилля партійно-господарського керівництва, в СРСР зберігся брак основних харчів. Перші півтора року після оголошення плану принесли дуже скромний приріст, що викликало невдоволення Хрущова. Наприкінці 1958 р. всім обкомам КПРС було розіслано вказівку про прийняття «рішучих заходів» для збільшення виробництва м'яса в 1959 р.

Серед економістів є скептики, які не вірять у можливості нашого сільського господарства потроїти виробництво м'яса. Але як вони підійшли до цієї справи? Як водиться, взяли олівець і підрахували, яким може бути приріст худоби і за скільки років. Товариші, треба ж розуміти, які зараз сили накопичилися у радянського народу. Це ж політичне явище, результат довголітньої роботи нашої партії…

— М. С. Хрущов, 1958 рік[1]

Дії аферистів

Перший секретар Рязанського обкому О. М. Ларіонов виступив з амбітною заявою, пообіцявши за один рік потроїти державні заготівлі м'яса в області. Обіцянки, усупереч їх нереалістичності, були затверджені обласною партійною конференцією, а 9 січня 1959 р. за настійною порадою Хрущова і всупереч думці Сільськогосподарського відділу ЦК КПРС надруковані в «Правді». На «виклик» відповіли кілька інших областей. Рязанська область ще навіть не встигла приступити до реалізації своєї грандіозної програми, як на неї посипалися нагороди. У лютому 1959 вона отримала орден Леніна, а сам Ларіонов через кілька місяців став Героєм Соціалістичної Праці. Аби стримати обіцянку, обком партії видав наказ забити весь приплід худоби за 1959 рік, а також велику частину молочного стада і виробників, «додавши» під розписку всю худобу, вирощену колгоспниками у своїх господарствах. Проте навіть цих заходів було недостатньо, у зв'язку з чим були організовані закупівлі худоби в сусідніх областях коштами з громадських фондів, призначених для придбання машин, будівництва шкіл тощо. «М'ясний податок» вдарив не лише по всіх колгоспах та радгоспах області, а й по всіх міських установах; здане державі (з чисто символічними цінами) м'ясо зникло з продажу. 16 грудня місцева влада урочисто рапортувала про стовідсоткове виконання плану: область «продала» державі 150 тис. т м'яса, утричі перевищивши постачання попереднього року; зобов'язання ж на 1960 р. бралися ще вищі — 180 тис. т!

Хрущов у своєму виступі… звеличував Рязанську область, яка за рік збільшила виробництво в 3,8 рази, а заготовки в 3 рази. Ставить це в приклад, як можна мобілізувати резерви. Рязанців, родоначальників «високого» виробництва і заготівлі м'яса, відзначено високими урядовими нагородами… Ми ще тоді з Подгорним обговорювали «рязанські успіхи» і дивувалися, звідки все це береться. Критикувати рязанців не можна було. Це б сприйняли як крамолу. Але більшість розуміла — це авантюра, яка швидко з тріском провалилася і коштувала життя Ларіонову.

— П. Ю. Шелест[2]

Проте в 1960 р. заготівлі не перевищили 30 тис. т: після масового забою попереднього року поголів'я зменшилося порівняно з 1958 р. на 65 %. Колгоспники, у яких під розписку «тимчасово» вилучили худобу, відмовлялися обробляти колгоспні землі, що призвело до падіння виробництва зерна на 50 %. До кінця 1960 приховувати катастрофу стало неможливо.

Після викриття обману у вересні 1960 О. М. Ларіонов покінчив життя самогубством.

Див. також

Примітки

Література

  • Агарев А. В. Трагическая авантюра: Сельское хозяйство Рязанской области 1950—1960 гг.: А. Н. Ларионов, Н. С. Хрущев и др.: Документы, события, факты. — Рязань: Русское слово (Рязоблтипография), 2005. — 192 с. — 1000 экз. ISBN 5-89877-092-5
  • Соколов А. К., Тяжельников В. С. КУРС СОВЕТСКОЙ ИСТОРИИ 1941—1991
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.