Ріверслей

Ріверслей (англ. Riversleigh) — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Розташований у північно-західній частині штату Квінсленд (Австралія). Також відомий як «Австралійський заповідних викопних ссавців».

Ріверслей
Riversleigh [1]
Світова спадщина
Ріверслей
19°01′59″ пд. ш. 138°37′47″ сх. д.
Країна Квінсленд
 Австралія
Тип природний
Критерії viii, ix
Об'єкт № 698
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 1994 (18 сесія)
 Ріверслей у Вікісховищі

Історія

Перші рештки викопних тварин на території Ріверслея було виявлено в 1901 році. Початкове дослідження проведено в 1963 році. Втім, лише з 1976 року тут стали проводитися систематичні наукові дослідження. Водночас територію було включено до національного парку Печери Наракорту. У 1994 році скам'янілості Ріверслея було включено до в Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дослідження тривають дотепер фахівцями Університету Нового Південного Вельсу.

Опис

Загальна площа становить близько 100 км². Південно-західна частина заповідника межує з землями аборигенів клану Ваан'ї.

Тут розташовано викопні рештки різноманітних ссавців, рептилій і птахів періодів олігоцену і міоцену. Деяким скам'янілостям 25 млн років. Викопні тварини лежать у м'яких прісноводних вапняках з високою концентрацією кальцію та печерах, вони майже не піддавалися стисканню, завдяки чому рештки часто зберігають свою первісну структуру. Рештки знайдено у понад 200 місцях. Їх дослідження допомагає прослідити еволюцію та розповсюдження старовинних видів з моменту розколу континенту Гондвана. Особливо цікавим є дослідження викопних ссавців, зокрема коали.

Також тут біля річок є численні археологічні сліди мешкання аборигенів.

Викопні істоти

Ссавці

Плазуни

Птахи

Земноводні

Риби

Примітки
  1. * Назва в офіційному англомовному списку

Джерела
  • Archer M; Hand, Suzanne J. & Godthelp H. [1991] 2000. Australia's lost world: Riversleigh, World Heritage Site. Reed, Sydney.
  • Long J.A. et al., 2002 — Prehistoric Mammals of Australia and New Guinea: One Hundred Million Years of Evolution. Johns Hopkins University Press, Baltimore, 240 pages
  • Anna Salleh (2006). «Huge skulls clues to snake evolution». ABC Science. Australian Broadcasting Corporation. Retrieved 5 August 2010.
  • Dan Gaffney (2009). «Loud and lazy but didn't chew gum: Ancient koalas». PhysOrg. PhysOrg.com. Retrieved 5 August 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.