Різьбове з'єднання М39

Різьбове з'єднання М39 — різьбове з'єднання, що використовується для кріплення об'єктивів до 35 мм камер. Розрізняють 2 типи об'єктивів з даним кріпленням: для дальномірних і дзеркальних камер. Вони не є взаємозамінними, оскільки відрізняються довжиною робочого відрізку: 28,8 мм для дальномірних і 45,2 мм для дзеркальних камер.

Різьбове з'єднання М39 на радянській фотоапаратурі

Історія

Різьбове з'єднання М39 вперше з'явилось на далекомірній камері Leica, для приєднання об'єктива до 35 мм камери. Дзеркальні камери під різбове з'єднання М39 випускалися лише в СРСР. Першою камерою був Зенит, випущений в 1952 році.[1]

До 1970-тих років М39 був фактично стандартом для далекомірних фотокамер для кіноплівки формату 135 (35 мм камери)

Опис з'єднання

Правильно з'єднання називається М39*1, що означає метричну різьбу, із зовнішнім діаметром різьби 39 мм і кроком різьби 1 мм

Камери, що використовують різьбу М39

Останніми камерами, які використовували різьбове з'єднання М39 є Voigtländer (Німеччина), ФЕД (СРСР), та Зорький/Зенит (СРСР). Останньою дзеркальною камерою з різьбою М39 був Зенит-Е старших випусків. З 1967 року Зенит випускались із різьбою М42 та байонетом К. У цей час Voigtländere теж перейшов на байонет.[2]

Примітки
  1. «Зенит».
  2. Voigtländere Архівовано 4 липня 2011 у Wayback Machine..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.