Річки Якутії

Велика частина території республіки (близько 65 %[1]) лежить в північній частині басейну Лени. Решта території належить до басейнів інших великих річок, що впадають в моря Північного Льодовитого океану — Анабара, Оленька, Яни, Індігірки, Колими та ін.

Лена служить господарським стрижнем республіки і разом зі своїми головними притоками — Алданов і Вілюя — утворює основну систему її водних шляхів.

Десять найбільших річок Якутії

Залежно від умов формування режиму розрізняють рівнинні, гірські, озерні, болотні, річки, а в залежності від розміру — великі, середні та малі. До великих належать річки, що протікають в межах декількох географічних зон (Лена, Яна, Індигірка, Колима, Оленьок). Умовно до категорії великих річок належать рівнинні річки, які мають площу водозбору більше 50 тис. км². В Якутії 23 річки мають водозбір більше цього критерію. В середньому річка протікає в межах однієї географічної зони; умовно до цієї категорії відносяться рівнинні річки, які мають площу водозбору в межах від 2 до 50 тис. км². Річки, що мають стік протягом усього року або короткочасно перериваються за рахунок виснаження запасів води з площею водозбору в 1-2 тис. км², належать до малих річок.

Річкова мережа Якутії належить до басейнів морів Лаптєвих і Східно-Сибірського. На території регіону протікає майже пів мільйона річок загальною довжиною понад 1,5 млн км. Всі великі річки у верхній течії мають гірський характер, в середній — перехідний гірничо-рівнинний, а в нижній течії зазвичай виходять на великі заболочені низовини і стають типовими рівнинними річками. У живленні річок беруть участь снігові і дощові води і в меншій мірі льодовики, криги і підземні води.

• Озера Якутії
• Вілюйське водосховище