Сабугаліт
Сабугаліт (рос. сабугалит; англ. sabugalite; нім. Sabugalit) — водний уранофосфат алюмінію шаруватої будови. Названий за місцем першознахідки (C.Frondel, 1951). Синонім — отеніт алюмінієвий.
Сабугаліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | HAl(UO₂)₄(PO₄)₄·16H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 8.EB.55 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Моноклінна сингонія[2] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Сабугал[2] |
Сабугаліт у Вікісховищі |
Опис
Хімічна формула: AlH[UO2PO4]2•16H2O.
Містить(%): Al2О3 — 2,65; UO3 — 65,22; P2O5 — 16, 08; H2O — 15,98.
Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: кірочки і кристали з досконалою спайністю, зростки тонких пластинок.
Сингонія тетрагональна. Форми виділення: кірочки і кристали з досконалою спайністю. Густина 3,20. Твердість 3,0. Колір світло-жовтий. Блиск перламутровий. Просвічує. Люмінесціює в ультрафіолеті жовто-зеленим кольором. Знайдений в ґранітних пегматитах родовища Кварта Сейра в р-ні Сабугал (Португалія), Марн'як (деп. Верхня В'єнна, Франція). Рідкісний.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Frondel C. Studies of uranium minerals (VIII): sabugalite, an aluminum-autunite // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1951. — Vol. 36. — P. 671–679. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сабугаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сабугаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.