Садиба Юковського

Садиба Юковського — пам'ятка архітектури, резиденція повітового провідника дворянства Леоніда Юковського в селі Михайлопіль Березівського району Одеської області.

Садиба Юковського
47°05′38″ пн. ш. 30°25′46″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Михайлопіль, Березівський район, Одеська область
Засновник Леонід Юковський
Дата будівництва 1903  рік
Відомі мешканці Леонід Юковський
Статус  охороняється державою
Стан використовується як школа
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Село Михайлопіль Тираспольського повіту Херсонської губернії було засновано на початку XIX століття кріпаками-втікачами з Правобережної України[1]. Спочатку тут було кілька сіл: Мале Жеребкове, Жеребкове (мешканці цього села називали його Михайлополем, в той час, як населення інших сіл іменувало Мале Жеребкове та Жеребкове просто «Жеребкове») і Андріївка, яка була у власності Юковських[2].У середині XIX століття село Жеребкове належало роду Гижицьких — найбільших землевласників півдня України[2].

Плутанина з назвами, пов'язана з тим фактом, що Степан Олександрович Гижицький, власник Михайлополя, був родом з села Жеребкове (яке отримало свою назву від колишніх власників — поміщиків Жеребко) Ананьївського повіту Херсонської губернії, де й був похований у 1905 році в сімейному склепі в огорожі Іоанно-Богословського храму. Після смерті Степана Олександровича маєток Жеребкове в Тираспольському повіті було продано Гаршу Готфриду[2]. У 1926 році кілька сіл злилися в одне з назвою «Михайлопіль»[1].

Леонід Людвігович Юковський отримав село Андріївку у спадок від батька — губернського секретаря Людвіга Францевича Юковського[3]. Як представник якогось титулованого дворянського роду він зробив кар'єру фактично з нуля. У 1901 році він в чині титулярного радника був земським начальником четвертої ділянки Тираспольського повіту[4]. До 1904 року Леонід Юковський є вже гласним від дворян у земській управі. У 1911 році Юковський — надвірний радник, обирається повітовим головою дворянства[5]. У 1914 році переобирається на другий термін[6].

Якби не революція 1917 року, то по закінченню третього терміну як повітовий предводитель дворянства, згідно з табелем про ранги, Юковський автоматично отримав би чин статського радника, що відповідало посадам віце-директора міністерського департаменту або віце-губернатора.

Опис садиби

У 1903 році Юковський побудував у батьківському селі свою резиденцію — красиву будівлю з химерними архітектурними елементами і вікнами в мавританському стилі. У будівлі немає певного архітектурного стилю, мішанина і еклектика — мавританські арки, балясини, колони без пропорцій, частково проглядається бароко[7]. Але сама будівля як об'єкт туристичного огляду є привабливою. В 1926 році в резиденції Юковського відкрили школу[1], що і врятувало будівлю від руйнування. Школа там діє по теперішній час.

Садиба Юковського — справжній зразок високої архітектури у мальовничому природному оазисі в долині річки Великий Куяльник.

Галерея

Примітки
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. К, 1969
  2. Х. Глошинский Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду. Одесса, 1907
  3. Список землевладельцев Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 года. Тирасполь, 1892 год
  4. Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год / Сост. Херсонск. губ. правлением. — 1901. — XЛ, 352 с.
  5. Памятная книжка Херсонской губернии на 1911 год / Сост. Херсонск. губ. правлением; Под ред. А. А. Золотарева. Т.1-2. — 1911. — 963 с.
  6. Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год. — 1914
  7. http://dumskaya.net/news/odesskaya-glubinka-rodovoe-pomeste-v-sele-aistov-037957/

Джерела
  • Глошинский Х. Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду. Одесса, 1907
  • Список землевладельцев Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 года. Тирасполь, 1892 год.
  • Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год / Сост. Херсонск. губ. правлением. — 1901. — XЛ, 352 с.
  • Памятная книжка Херсонской губернии на 1911 год / Сост. Херсонск. губ. правлением; Под ред. А. А. Золотарева. Т.1-2. — 1911. — 963 с.
  • Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год. — 1914. — [572] с.
  • http://dumskaya.net/news/odesskaya-glubinka-rodovoe-pomeste-v-sele-aistov-037957/
  • Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. К, 1969
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.