Садовська Галина Дмитрівна
| Галина Дмитрівна Садовська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
3 березня 1948 (73 роки) с. Немиринці, Городоцький район, Хмельницька область, Україна | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українці | |||
| Діяльність | редактор, журналіст | |||
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
| У шлюбі з | Сікорський Казимир Броніславович | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
 Садовська Галина Дмитрівна у Вікісховищі | ||||
Садовська Галина Дмитрівна (нар. 3 березня 1948, с. Немиринці, Україна) — український журналіст, публіцист, літератор. Дружина Казимира Сікорського. Член НСЖУ (1975). Заслужений журналіст України (1998).
Життєпис
Галина Садовська народилася 3 березня 1948 року в селі Немиринцях, нині Городоцького району Хмельницької області України.
Закінчила Київський університет (1972 р., нині національний університет).
Працювала в редакції збаразької районної газети «Колгоспне життя» (1968—1973 рр.): літпрацівник, завідувачка відділу, заступник редактора. Від 1973 донині — в редакції обласної газети «Вільне життя» (м. Тернопіль): власкор, завідувачка відділу, оглядач, заступник редактора.
Член правління міської організації «Просвіти». Заступник голови оргкомітету конкурсу «Людина року» (м. Тернопіль).
Доробок
Авторка книг
- «Про себе, про друзів, про час» (1999),
- «З піснею на устах» (1999),
- «А було це так» (2001),
- «Тернопільські зустрічі» (2008),
Співавторка книг
- «Два пера — одна любов» (2007, з Владою Собуцькою),
- «Краяни» (2009, з Владою Собуцькою),
- регіонального збірника «Тернопілля».
Редактор-упорядник книг
- Ю. Красевич «Свічка в грудях: Статті в пресі. Відгуки. Листування» (1997),
- «Від ОУН, УПА до святого престолу: Документальна повість. Публіцистика. Листування» (2001).
Авторка публікацій на суспільно-політичні, культурні, духовні теми, інтерв'ю з політиками, діячами культури, представниками української діаспори.
Нагороди
- Медаль «2000-ліття Різдва Христового»,
- Медаль Всеукраїнського товариства «Просвіта» «Будівничий України» (2006),
- відзнака Тернопільської міської ради 2-го ступеня (2002),
- обласна журналістська премія імені Миколи Костенка (1996),
- лауреат всеукраїнського конкурсу «Журналіст року» (1999),
- лауреат конкурсу «Людина року м. Тернопіль» (2002),
- лауреат конкурсу «Галицький лицар» у номінації «Політичний діяч року» (2004),
- орден св. Великомучениці Варвари (2008),
- орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009),
- обласна премія у галузі журналістики імені В. Здоровеги (2010),
- Золота медаль української журналістики НСЖУ (2013),
- орден св. Юрія Переможця (2018)[1].
Примітки
- Касіян, В. Церковний орден — журналістці / Віра Касіян // Вільне життя плюс. — 2018. — № 20 (14 березня). — С. 2. — (Вітаємо).
Джерела
- «Головна газета Тернопілля. Вільне життя. 70 років». — Тернопіль: ВД «Вільне життя», 2009.
- Мельничук Б. Садовська Галина Дмитрівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 222. — ISBN 978-966-528-279-2.
- «Про себе, про друзів, про час». — Тернопіль: ВД «Вільне життя», 1989.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. (доповнення).
Література
- Бобрівець М. Привітали з народженням краян // Вільне життя плюс. — 2010. — 3 лютого.
- Вільхова С. Двома перами — другу книгу // Свобода. — 2010. — 2 лютого.
- Ґуґушвілі Т. Гама кольорів її життя // Вільне життя плюс. — 2010. — 4 червня.
- Пінчук В. Вшановано людей року — 2002 // Вільне життя. — 2003. — 20 лютого.
- Турчин-Гонтківська Н. Нагородили кращих з кращих // Вільне життя. — 2005. — 20 квітня.
- Шот М. Мов пряний хліб // Урядовий кур'єр. — 2008. — 6 червня;
- Шот М. На пагорбі долі // Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. – С. 343-345.