Сакуракай

Сакуракай, або Товариство сакури (яп. 桜会 Sakurakai) — ультранаціоналістичне таємне товариство, створене молодими офіцерами Імператорської японської армії в вересні 1930 року з метою реорганізації держави відповідно до тоталітарно-мілітаристських принципів, при необхідності за допомогою військового державного перевороту[1]. Їх загальновизнаною метою була реставрація Сьова, яке, за їхніми твердженнями, поверне імператора Хірохіто на його законне місце, вільне від політичних партій і шкідливих бюрократів в умовах нової військової диктатури[2].

Підполковник Хасімото, засновник Сакуракай

Сакуракай очолили підполковник Імператорської армії Японії Кінгоро Хасімото, тодішній начальник російської секції Генерального штабу Імператорської японської армії та капітан Ісаму Тьо при підтримці Садао Аракі. Спочатку товариство налічувало близько десяти осіб, діючих польових офіцерів генерального штабу, і розширилося за рахунок офіцерів полкового і ротного звань, так що до лютого 1931 року його членство збільшилася до більш ніж 50 осіб, а можливо, і до кілька сотень до жовтня 1931 року[3]. Одним з видних лідерів товариства був Куніакі Коїсо, майбутній прем'єр-міністр Японії.

Група Сакури домагалася політичної реформи: ліквідації партійного уряду шляхом державного перевороту та створення нового кабінету, заснованого на державному соціалізмі, з метою усунення начебто корумповану політику, економіку та думку в Японії[4].

Двічі в 1931 році (Березневий інцидент і Інцидент імператорських кольорів) Сакуракай і цивільні ультранаціоналістичні елементи намагалися повалити уряд. З арештом його керівництва після Інциденту імператорських кольорів Сакуракай був розпущений.

Багато з її колишніх членів перейшли у фракцію Тосейха всередині армії.