Салов Георгій Павлович

Народився 31 серпня 1922 р. в Києві, в родині службовця.

Учасник Німецько-радянської війни.

Закінчив історико-теоретичний факультет Київської державної консерваторії (1952). По закінченні консерваторії, працював у Будинку звукозапису при радіокомітеті УРСР головним звукорежисером.

З 1957 р. — звукооператор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Був членом Національної Спілки кінематографістів України.

• "Сто тисяч" (1958);
• "Сватання на Гончарівці" (1958);
• "Солдатка" (1959);
• "Наталія Ужвій" (1960);
• "Безцінний скарб" (1960);
• "Золоті руки" (1960);
• "Михайло Романов" (1961);
• "Їхали ми, їхали..." (1963);
• "Над нами Південний Хрест" (1965);
• "Театр і поклонники" (1967);
• "Ми з України" (1969);
• "Назад дороги немає" (3 серії, 1970);
• "Осяяння" (1972);
• "Схованка біля Червоних каменів" (4 серії, 1972);
• "Абітурієнтка" (1973);
• "Народжена революцією" (10 серій, 1974-1977);
• "Співає Микола Кондратюк" (1977);
• "Алтунін приймає рішення" (3 серії, 1978);
• "Розколоте небо" (3 серії, 1979);
• "Два дні на початку грудня" (1981);
• "Зоряне відрядження" (1982);
• "Раптовий викид" (1983);
• "Контрудар" (1985);
• "Віриш — не віриш" (1985);
• "Наближення до майбутнього" (1986);
• "Суд у Єршовці" (3 серії, 1987);
• "Ордань" (1988);
• "Небилиці про Івана" (1989);
• "Тарас Шевченко. Заповіт" (9 серій, 1991—1997).

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.137.

• Фільмографія на dic.academic.ru (рос.)