Саломія

Саломія була по батьківській лінії онука Ірода Великого, засновника династії Іродіадів. ЇЇ батько Ірод Боет (Herodes Boethos, Ірод Безземельний), був сином Ірода Великого та його сьомої дружини другої Маріамни, яка за описом Йосипа Флавія «була першою красунею»[2]. По материнській лінії Соломія була правнукою Ірода Великого. Батько її матері був Арістобул, також син Ірода Великого проте по матері син його другої дружини і Маріамни першої.

У першому шлюбі Саломія перебувала із своїм дядьком Іродом Филипом — (Herodes Philippos) тетрархом Ітуреї, Трахонітської області, Батанеї та Аврана з 4 по 34 рік, сином Ірода Великого та його п'ятої дружини Клеопатри Єрусалимської. По його смерті у 34 році вона одружується з Арістобулом, сином царя Ірода Халкіського. ЇЇ сподівання отримати спадок свого батька не справдились, коли римський імператор Клавдій у 49 році його володіння передав Агріппі II. Арістобул проте вже у 54 році, одразу по приході до влади Нерона, був призначений царем Малої Вірменії, а Саломія стає її царицею.

Збереглося багато монет того часу із зображенням царської пари — Арістобула і Саломії.

Саломія (картина Вардгеса Суренянца)

Франц фон Штук, Саломія, Ленбаххаус

У день свого народження Ірод Антипа влаштував бенкет, на який з'їхалося багато знатних гостей. Саломія, дочка нечестивої Іродіади, своїм танцем під час бенкету до того догодила Іродові та гостям, що цар із клятвою обіцяв їй дати все, чого вона не попросить, навіть до половини свого царства (Мр. 6:23). Танцівниця, за намовою матері, негайно ж попросила дати їй на блюді голову Івана Хрестителя. Ірод боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше поважав і слухався (Мр. 6:20). Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Вельми засмучений від такого прохання, він, одначе, не зміг порушити дану ним при гостях клятву і послав стража в темницю, який відітнув Івану голову, віддав її Саломії, а та віднесла голову матері.

«...і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: «Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!». І поклявся він їй: «Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!». Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: «Чого маю просити?». А та відказала: «Голови Івана Христителя...» І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: «Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!». І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити. І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову. І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...» (Мр. 6:22-28)

Саломія у bibelwissenschaft.de (нім.)

• О. Мень. Син людський. Львів. Свічадо, 2006. ст.114. ISBN 966-561-380-4(укр.)