Самарін Юрій Федорович
Самарін Юрій Федорович (21 квітня [3 травня] 1819, Петербург — 19 [31] березня 1876, Берлін) — російський публіцист і філософ-слов'янофіл.
| Самарін Юрій Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
21 квітня (3 травня) 1819 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
| Смерть |
19 (31) березня 1876 (56 років) Берлін, Німецька імперія | |||
| Громадянство (підданство) |
.svg.png.webp){kind=small} Російська імперія | |||
| Знання мов |
| |||
| Діяльність |
| |||
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd | |||
| Батько | Fyodor Samarind | |||
| Мати | Sofya Neledinskaya-Meletskayad | |||
| Рід | Q4406328? | |||
| Брати, сестри | Dmitry Samarind | |||
|
| ||||
 Самарін Юрій Федорович у Вікісховищі | ||||
Філософські погляди Самаріна перебували спочатку під сильним впливом гегелівської філософії. Після знайомства з К. С. Аксаковим зблизився з провідними слов'янофілами: О. С. Хомяковим і братами Іваном і Петром Киреєвськими. Особливо сильним був вплив на нього ідей Хомякова. Пізніше в «Листах про матеріалізмі» він критикує філософську систему Гегеля.
Хрещеник імператриці Марії Федорівни і перша дитина в сім'ї; з народжених пізніше популярність здобули брати Микола і Дмитро Самаріни, а також сестра — Марія Федорівна Соллогуб.
Наприкінці 1849 року Самарін був відправлений, як чиновник особливих доручень при міністрі, до Києва і через рік призначений правителем канцелярії київського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова. У 1853 році вийшов у відставку.
Після смерті батька, отримавши управління маєтками, вивчав господарства в Тульській і в Самарській губерніях; жив у них влітку, проводячи зими в Москві. Вивчаючи побут і господарське становище селян, він прийшов до переконання в необхідності скасування кріпосного права і приступив до написання записки «Про кріпацький стан і про перехід з нього до громадянської свободи», яка була закінчена тільки в 1856 році і в скороченому вигляді надрукована в журналі «Сільський благоустрій». З 1856 року Самарін брав діяльну участь у виданні «Руської бесіди»; для перших двох книг журналу він написав статті «Про народність в науці» і «Про народну освіту». Однак головними в цей час стали його статті про сільську громаду і дослідження «Скасування кріпосного права і відносини між поміщиками і селянами в Пруссії».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- А. Малиновський. Самарін Юрій Федорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 635.
Посилання
- Самарін Юрій Федорович (рос.)