Сам пан у злоті

«Сам пан у злоті» — гуцульська колядка.

За словами М. Сумцова, «колядка зачаровує уяву рисами і образами неземного щастя, наповнює бідне життя фантастичними статками, із одинокої і похмурої хатини веде в чертоги багача, де всюди виблискує золото і срібло, підіймає слухача в осяйні надзоряні простори... В різдвяних піснях, колядках і щедрівках милосердне і співчутливе божество спускається на землю, відвідує бідні оселі і щедрою рукою роздає достаток і щастя... Цей пісенний ідеалізм чогось та вартий! Вікова особиста і майнова залежність, що знижувалась часом до ступеня рабства, зламала б в духовному відношенні темного, неписьменного селянина, якби його не підтримувала постійно чарівниця-пісня, що переносила думку і почуття кудись далеко-далеко, де і ясно, і тепло, й затишно...» [1]

Фраза «радочку радити», що час від часу зустрічається у колядках (наприклад, Ой, як же було ізпрежди віка, Та вой д' цему дому та і д' веселому та ін.), на думку деяких дослідників, є відгоміном родового ладу, коли кожний селянин мав право брати участь у спільному вирішенні загальних справ, і є виявом бажання відновити втрачену свободу в умовах феодальних відносин.[2]

Завершується колядка провіщанням весілля і віншуванням господарів.

Версія колядки увійшла до альбому «Сам пан у злоті (Вам колядочка)» сучасного етно-гурту «Бурдон».[3]