Список українських колядок і щедрівок

Рождество Твоє,
Христе Боже наш!
Возсія мирові
Світло розуму:
В нім бо звізда служащії,
Звіздою учахуся.
Тобі кланятися
Сонцю правди,
І Тебе видіти
З висоти Востока.
Господи,
Слава, слава,
Слава Тебі!

Слава в Вишніх Богу,
і на землі мир,
днесь воспріємлєт Вифлеєм
Седящаго прісно со Отцем,
днесь Ангели Младенца
рожденнаго боголепно славословят:
Слава в Вишніх Богу,
і на землі мир,
в человецех благоговоленіе.

Виді Бог, виді Сотворитель, що весь мір погибає,
Архангела Гавриїла в Назарет посилає,
Возвістити тайну йому:
Бог приходить к Вифлеєму,
О красний град Вифлеєма,
Сей отверзе нам Єдема.
Незаходимоє сонце мало нам возсіяти
От Діви, і тьму язиков невіря розігнати
Звізда тоє возвістила
Царям чужим путь явила,
От Персиди тріє цари
Ідуть ко Христу со дари.
Ливан, смирну, злато дари Христу принесоша,
І принесши во храмину, на коліна падоша;
Ірод вельми засмутився,
Що Христос Цар народився,
Слуги своя посилає
На смерть Єго осуджає…

Тайна явна і преславна!
Це — вертеп замість небес!
Діва, херувимів панна,
Із престолом вишнім днесь.
Тут у ясла і поклали
Того, кому місця мало
І серед самих небес.

О блаженні тії очі,
Що на тайну цю зорять
І яких в мирянській ночі
К Богу привела зоря.
Розум ангела це видить,
Плотський муж це ненавидить,
Буйство тим шаленим є.

Ми секрет такий небесний
Серцем всепалким чтимо,
Як товар ми безсловесний,
Сіно з-під Христа їмо.
Доки в мужа досконало
Не зростем, тоді б лиш мали
Бога справжнього пізнать.

Іде звізда чудна
З восток на полудно.
Над вертепом сіяє,
Трьом царям путь являє

Ангел їм явися
Де Христос родися.
Тріє Царі
Предрагіє дари:
Ліван, смирну і злато
Дают всем пребогато,
Ангел їм віщає
На путь наставляє:
Ви іним путєм ідіте,
К Іроду не йдіте!
Пішли во страни своя
Христа славословя.
Чают в небі биті,
Со Ангелам служите.

Ірод-цар за Христом ганявся,
Він за ним дуже побивався.
Всі швиденько:
На сідельці не вдержався,
З кобильчини він зірвався.
маленька пауза, повільно:
Та й упав на діл.

Іродиха, як теє зачула,
Що зірвалась у царя підпруга,
Схопилася з ліжка боса
І як є простоволоса
Йому навздогін.

Він лежить, ледве дух одводить,
Кобильчиха
Кругом нього ходить,
Йому в очі заглядає,
Хвостом мухи одганяє.
Ще й приска на вид!

Новая радость світу ся з’явила:
Пречиста Панна Сина породила.

Во Вефлеємі-місті вельми рано
Вітати Пана пастирям казано.

Звізда услугу тую одправляла,
Царів персидських к Нему проводжала.

Принесли Йому ладан, миро, злато,
Взяли заплату небесную за то.

Ірод лукавий з того засмутився,
Що Царь предвічний на світ народився.

Казав воякам повсюди шукати,
В пень отрочата дволітні стинати.

А Йосиф старець Марію піймає
І до Єгипту з Христом утікає.

Нехай же Ірод вічно погибає,
Наш Царь роджений всіх нас потішає.

Ми нині о Нем радо веселімся,
Рождеству Його низько поклонімся,

Щоби нам зволив щасливий вік дати,
А по смерти з Ним в небі царствувати.

Нуте, нуте, браття-сусіди,
Покиньмо лиха, забудьмо біди.
Нех ся помножить наша потіха,
Клопот і біда пропасть до лиха —

Треба, треба, браття-камрати,
Рождшуся Богу, поклон оддати. |2х

Чи чулисте, Мишку, Василій,
Як на повітрю Ангели піли?
«Слава во Вишніх» — Богу нех буде,
А вам на землі — мир, добрі люде!

Треба, треба, браття-камрати,
Рождшуся Богу, поклон оддати.

А знаєш ти, Олексо, Гнатку,
Де треба нести поклон дитятку?
Он Його мати зложила в яслах,
З которих осел і віл ся пасли.

Треба, треба, браття-камрати,
Рождшуся Богу, поклон оддати.

Все то винна бідная Єва,
Що з’їла яблука з райського древа.
В неволю ввела всі свої діти,
Прийшов Спаситель освободити!

Треба, треба, браття-камрати,
Рождшуся Богу, поклон оддати.

А знаєш ти, Олексо, Гнатку,
Який то несуть поклон дитятку?
Повідав тоє старий Данило,
Же Єму несуть злато й кадило.

Треба, треба, браття-камрати,
Рождшуся Богу, поклон оддати.

Ливан, смирну, злато три царі
Принесли Йому од себе дари,
А ми біднії всі з села хлопки,
Що хатка має — несім до шопки.

Треба, треба, браття-камрати,
Рождшуся Богу, поклон оддати.

Хто що має, з доброй охоти
Даймо, а прийме Пан наш золотий!
А врешті даймо Ісусу Христу
Душу і тіло, і совість чисту!

Прийми, прийми, наш милий Пане,
Ото Ти даєм на що нас стане! 4х[1]

Предвічний родився пред літи,
Хотячи землю просьвітити,
Да нас от тьми возведе
І ко сьвіту приведе
Заблудших.

Новоє літо зачинає,
Новий Цар царя низлагає.
Убого ся народив,
Богатого засмутив
Ірода!

Як Сина породила Панна,
Падає в Єфезі Діянна,
Познай Бога храмино,
Веселися дружино,
Христова.

Привикай, Діво, повивати!
Не престань, старче, пильнувати
Содітеля своєго! –
Знають Царя нашого
Бидлята.

Повнота місячная била,
Як Діва Сина породила,
Цілую ніч сьвітити,
Волю Єго повнити
Мусіла.

А зьвізда побудила царей
Спішити к вертепу со дари:
Витали пастиріє,
По сем прийшли царіє
К Царю всіх.

Ірода лжива оставили,
Іншим ся путем возвратили,
Радуються неложно,
Що ходили не прожно
В дорогу.

А Ірод з того засмутився,
Що Христос Господь народився,
Казав Єго шукати,
По всій земли питати,
Для зради.

Іродіяне всі смутяться,
В Єгипті боввани крушаться,
Ангел во сні сказує
Що ся Ірод готує
На Христа.

Пойми же Йосифе Панну,
В Єгипет твори стезю странну
Даже вразі погибнуть
І кончину восприймуть,
Буди так!

Іроду не уподобімся,
Вірниї! Христу поклонімся,
Би нас от гріхів заховав
Своє царство дарував,
На віки.[2]

Шедше тріє царі
Ко Христу со дари,
Ірод їх пригласи,
Куди ідуть іспроси.
Отвічавши йому,
Ми йдем к Рожденному.
К Рожденному ідіте
А мене возвістіте.
Ангел к ним віщає,
На путь наставляє,
А ви з пути зверніте,
Ко Іроду не йдіте!
Звізда гряде чудно
З восток на полудне.
Над вертепом сіяє
Христа Царя являє.

Же… А в пастеречку, на подвірєчку
Же… Ой стоїть же ж там, стоїть дворове.
Же… Стоїть дворове, й саме дубове.
Же… Ой люде то знати, стоїть столове.
Же… Стоїт столове чом калинове.
Же… Ой на тих столах лежат скатерти.
Же… Лежать скатерти все більчатії.
Же… Ой на тих столах три свічі горять.
Же… Три свічі горять все ж восковії.
Же… Все ж восковії з ярого воску.
Же… Поза столове сидять святії.
Же… Ой сидять, сидять радочку радять.
Же… Радочку радять все ж первовічну.
Же… Все ж первовічну з первого віка:
Же… — Чом не так тепер як з первовіка.
Же… Коли Господь Бог землею ходив.
Же… Святі ходили суперечали:
Же… — Чом не так тепер як з первовіку.
Же… Що кум до кума з вечерев не йде.
Же… Донька матері суперечае.
Же… Ой брат на брата меч піднимає.
Же… Сестра на сестру чарів шукає.
Же… Сусід сусіда до пана вдає.
Же… Ой за цим словом будь же нам здоров.
Же… Будь же нам здоров господаречку.
Же… Господаречку, ой чом, Йваночку.
Же… Ой не сам з собов з своєв ґаздинев.
Же… З своєв ґаздинев тай діточками.
Же… Ой з діточками тай з братчиками.
Же… Ой з братчиками тай сестричками.
Же… Ой з сестричками тай з сусідками.
Же… Ой з сусідками з усев челядков.
Же… Дай же вам, Боже, в ваш дім здоров'я.
Же… В ваш дім здоров'я на челядочку.
Же… Ой на двір щастя, на худобочку.
Же… На худобочку, на все нинічко.
Же… Околом — двором з усім обходом.
Же… Щоб ся хліб родив на вашім поли,
Же… Щоби вам ся вели воли й корови,
Же… Щоб вам ся тай вели вівці і пчоли,
Же… Вінчуємо вас щастям здоров'єм,
Світлим Рождеством

Ай, дай, Боже й,
У неділеньку дуже з раненьку,

Ай, дай, Боже й,
У неділеньку дуже з раненьку,

Пан ґазда устав коника сідлав,
Коника сідлав, у поле їхав.

Ай, дай, Боже й,
У поле їхав, сто да рахував,

Ай, дай, Боже й,
Та й нарахував сімсот усего,

Ай, дай, Боже й,
Та й зигнав то-то на злотні мости.

Ай, дай, Боже й,
А злотні мости поломилиси,

Ай, дай, Боже й,
Поломилиси й потопилиси,

Ай, дай, Боже й,
Мині не банно за ним, конечком,

Ай, дай, Боже й,
Мині лиш банно за всим стадечком.

Ай, дай, Боже й,
Я в перше викно – Господь Бог зглянув,

Ай, дай, Боже й,
Я в друге викно – Пречиста Діва,

Ай, дай, Боже й,
Я в третє викно – ясне сонечко,

Ай, дай, Боже й,
Я в четверте викно – світий Василько

Ай, дай, Боже й,
Я в п’яте викно – світий Штефанко,

Ай, дай, Боже й,
Я в шосте викно – світла зіронька,

Ай, дай, Боже й,
По нашій мові жийте на здоров’є!

Вінчую вас щестєм, здоров’єм,
Божими світками, світим Рождеством![3]

Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
В Вифлеємі народився,
Месія, Христос наш,
І пан наш, для всіх нас,
Нам народився.
Ознаймив це Ангел Божий
Наперед пастирям,
А потім звіздарям
І земним звірям.
Діва Сина як породила,
Звізда ста, де Христа
Невіста Пречиста
Сина зродила.
Тріє царі несуть дари
До Вифлеєм-міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила…

Бог ся рождає, хто ж 'Го може знати!
Ісус 'Му ім'я, Марія 'Му Мати!

Приспів:

Тут Ангели чудяться,
Рожденного бояться.
А віл стоїть, трясеться,
Осел смутно пасеться.
Пастиріє клячуть,
В плоті Бога бачуть
Тут же, тут же, тут же, тут же, тут!

Марія 'Му Мати прекрасно співає,
А хор ангельський Їй допомагає.

Йосиф старенький колише Дитятко:
«Люляй же, люляй, мале Отрочатко!»

Царі зі сходу славу днесь голосять,
Ладан і смирну, золото приносять.

А пастиріє к Ньому прибігають,
І яко царя свойого вітають.

І ми днесь, браття, к Ньому прибігаймо.
Рожденному Богу хвалу, честь віддаймо.

В неділю рано сонце сходило,
Сади вишневі розвеселило.
В саду вишневім цвіток біленький,
Ой народивси Хрестос маленький.
Ой чесні люди, чесна людино,
Хрестос родивси — весела днина.
Хрестос родивси — будем взнавати.
Ісусу Хресту славу давати.
Ми коліднички, чесно вважаймо,
Барточки срібні вгору здіймаймо,
Барточки срібні в руках вбертаймо,
А ноги легкі — легко ступаймо.
Скрипочка грає — Хресту співаймо,
Та й заспіваймо, гори, долини.
Шоб веселися всі полонини,
Всі полонини, широкі поля.
Широкі поля, синії моря,
Шоб веселитса рідна землиця.
Шо пустить колос жито, пшениця,
Шо пустить колос, буде пускати…

Во Вифлеємі нині новина:
Пречиста Діва зродила Сина,
В яслах сповитий поміж бидляти,
Спочив на сіні Бог необнятий.

Вже Херувими славу співають,
Ангельські хори Пана витають,
Пастир убогий несе, що може,
Щоб подарити Дитятко Боже.

А ясна зоря світу голосить:
Месія радість, щастє приносить!
До Вифлеєма спішіть всі нині,
Бога звитайте в бідній Дитині!

За світлом зірки, десь аж зі сходу
Йдуть три владики княжого роду,
Золото дари, кадило, миро
Враз з серцем чистим несуть в офіру.

Марія Мати Сина леліє,
Йосиф старенький пелени гріє,
А Цар всесвіта в зимні і болю
Благословить нас на ліпшу долю.

Ісусе милий, ми не богаті,
Золота дарів не можем дати,
Но дар ціннійший несем від мира,
Се віра серця, се любов щира.

Глянь оком щирим, о Божий Сину,
На нашу землю на Україну,
Зійшли їй з неба дар превеликий,
Щоб Тя славила во вічні віки.

Вставайте, вставайте, браття мої милі,
Погляньте на небо, вже зоря зійшла.
Ясним промінням йде в нашу родину,
Хвилини не гайте, спішите сюди. (2)

Дитя народилось у яслах на сіні,
Цар Правди на землю зійшов із небес.
Спасати народи, з гріхів визволяти,
На волю пускати люд праведний весь. (2)

Царі із Востоку до Нього приходять,
Ціннії дарунки до Нього несуть.
А воїни царські в степу переходять,
На допит невинних в палаци ведуть. (2)

Та їх не злякають тортурнії муки,
Ні підступи лживі Ірода-царя.
Їм Дух Божий ласки дорогу торує,
До цілі провадить ясная зоря. (2)

Спішіте дарунки приносити Йому,
Малому дитяті Ісусу Христу
Він висушить сльози заплаканій неньці
І добром наділить в годину тяжку. (2)

Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
(Приспів повторюється після кожного рядка)

Застеляйте столи та все килимами,
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
Ой що перший празник — Святеє Рождество,*
А другий вже празник — Святого Василя,
А третій вже празник — Святі Водохрещі.
А що перший празник зішле тобі втіху,
А що другий празник зішле тобі щастя,
А що третій празник зішле всім нам долю,
Зішле всім нам долю, Україні волю.

Дякуймо Богу Йсусу Христови,
Йсусу Христови, Пречистій Діві,
Пречистій Діві та й усім святим.
Та й усім святим тим, що на небі.
Та й усім старшим тим, що на земли.
Ви, господарю, сидіт межи нас.
Вийдіт перед нас, сядьте коло нас.
Ми вам будемо колядувати,
Колядувати, Христу співати,
Христу співати, правду казати.
Й а в Русалимі богаті люди,
Й а в Русалимі будують мости,
Будують мости з жовтої трости.
Тими мостами Сус Христос ішов,
Сус Христос ішов в своїм палаці.
Стрітила його Божая Мати…

Народився Бог на санях
В лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
І принесли місяць круглий.
Прийшли лемки у крисанях
І принесли місяць круглий.

Народився Бог на санях,
Прийшли лемки у крисанях
І місяць круглий принесли.

Тешуть теслі з срібла сани,
Стелиться сніжиста путь.
На тих санях в синь незнану
Дитя Боже повезуть. (2)

Тешуть теслі з срібла сани,
Сняться різдвяні пісні.
На тих санях ясна Пані,
Очі наче у сарни. (2)

Ніч у сніговій завії
Крутиться довкола стріх.
На долонях у Марії
Місяць — золотий горіх. (2)

Сходить сонце у крисані,
Спить слав'янськеє дитя.
Їдуть сани, плаче Пані,
Снігом стелиться життя. (2)

Тешуть теслі з срібла сани. (4)

Христос ся рождає! Славімо Його!

Небо і земля (2) нині торжествують,
Ангели, люди (2) весело празднують.

Приспів:

Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царіє витають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
«Чудо, чудо!» повідають.

Во Вифлеємі (2) весела новина:
Пречиста Діва (2) породила Сина!

Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:
В темностях земних (2) сонце засвітило.

Ангели служать (2) свойому Королю
І во вертепі (2) творять Його волю.

Три славні царі (2) зі сходу приходять,
Ладан і смирну (2), золото приносять.

Царю і Богу (2) тоє офірують,
Пастирі людям (2) все розповідують.

І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,
«Слава во вишних» (2) Йому заспіваймо.

Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого поповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.

Ой Ти, Царю, Царю, Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії сего дому господарю.

Сего дому господарю і сій господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

Ой питалася княжа корона,
Чи є в державі такая жона,
Такая жона, як наша панна,
Як наша панна — вельможна краля!

Ой а в її дворі щодень собори,
Державовладдя три ради радять.
Ой перша рада за виногради:
Де їх садити, вина мостити?

Другу радочку — за колядочку:
Чим їх приймати, обдарувати?
А третю раду — за її чада,
Як їх сдружати й навчати.

Синів оженю з царівночками,
А дочок віддам державним панам,
А дочок віддам державним панам,
А на сім слові будьмо здорові!

Будьмо здорові! Будьмо здорові!

Ой рано-рано та й загадано
Святий вечер, та й загадано усім на войну
Святий веч[ір]!
Та й загадано усім на войну
Святий вечер, по самім вперьод молодому Івану
Святий веч’
А його ненька та й відправляла,
Святий вечер, та й відправляла, приказувала:
Святий веч’
Єдь же мой синку, єдь же, не гайся!
Святий вечер, поперед войска не виникайся!
Святий веч’
Поперед войска не виникайся
Святий вечер, а позад войска не зоставайся
Святий веч’
Вон молоденький не слухав неньки
Святий вечер, поперед войска конем іграє
Святий веч’…

Ой там на горі
Церкву будують.
Приспів:
Дай йому,
Дай йому, Боже,
Щастя, здоров'я
Його дому.
Церкву будують
З трьома верхами.
Приспів:
З трьома верхами,
З трьома вікнами.
Приспів:
Перше віконце — То ясен місяць.
Приспів:
Друге віконце — То ясне сонце.
Приспів:
Третє віконце — То ясні зорі.
Приспів:

Ой там під горєю церковка стоїть,
А в тій церковці три гроба лєжить,
В першому гробі Сам Господь лєжить,
В другому гробі Святий Васілє.
А в третьому гробі Пречиста Свята.
Над Господом Богом кнігі читають,
Над Господом Богом кнігі читають,
Над Святим Василєм свічі палають.
Над Святой Пречистой рожа зацвіла,
А на той же роже птахи сиділи,
Вони сиділи так і полє-
Вони полєтєлі аж под небеса.
Ой под небеса, роступитєся,
Господу Богу оголітеся,
Господу ж Богу поклонітеся,
Царські ворота отворітєся.

Ой хто, хто Миколая любить?
Ой хто, хто Миколаю служить?
Тому Святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю!
Ой хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі і морі
Все хорониш від напасти,
Не даш йому в гріхи впасти,
Миколаю!
Ой хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло
Миколаю!
Миколаю, молися за нас,
Благаєм Тебе зі сльозами
Ми Тя будем вихваляти,
Ім'я Твоє величати
Миколаю!

 Ой як же було ізпрежди віка
Ой дай Бо[г].

Ой як не було неба і землі
Ой дай Бо'.

А тільки було синєє море
Ой дай Бо'.

На тому морі горіли огні
Ой дай Бо'.

Коло тих огнів сиділи святи.
Ой дай Бо'.

Радять радоньку, кого в море послать.
Ой дай Бо'.

Ой пойди, Петро, по море на дно
Ой дай Бо'.

Та достань Петро жовтого піска
Ой дай Бо'.

Та посіємо по всьому світу,
Ой дай Бо'.

Щоб уродилось небо і земля
Ой дай Бо'.

Небо зорями, земля квітами
Ой дай Бо'.

Ой як то ще було із нащада світа.
Приспів
(повторюється після кожного рядка):
Радуйтесь!
Ой радуйтесь, люде, що вже Світ народився!
Ой як ще не було ні Землі ні Неба
А що тільки було та Синєє Море
А посеред Моря Зелений Явір
На Явороньку три Синії Птахи
Три Синії Птахи та Радоньку радять
Та Радоньку радять як Світ засновати
Тай пірнули Птахи в Світові Глибини
Тай винесли птахи Жовтий Красен-Камінь
Стало з того каменю та Яснеє Сонце
Тай пірнули Птахи в Світові Глибини
Тай винесли Птахи Злоту Павутинку
Стала з Павутинки Ясна Твердь Небесна
Ще пірнули Птахи у Світа Глибини
Тай винесли Птахи Синій Срібен-Камінь
Став з того Каменю Блідесенький Місяць
Ще пірнули Птахи у Світа Глибини
Тай винесли Птахи Золотий Пісочок
Стали із Пісочку Дрібнії Звіздочки
Ще пірнули Птахи у Світа Глибини
Тай винесли Птахи та Темного Мулу
Стала з того Мулу Чорная Землиця
Тай зросли на Землі Жито і Пшениця
Жито і Пшениця і всяка Пашниця

Ой як сей ґазда з дому відходив
Приспів:
Ой дай Боже!
Скликав він собі всі сусідочки,
Всі сусідочки, свою ґаздиню,
Свою ґаздиню й свої діточки,
І схотів собі свічки сукати,
Заставив собі прощі прощати;
Ой сказав собі попа привести.
Усукав собі лишень три свічці.
При першій свічці тіло вмирало,
При другій свічці душку спускало,
При третій свічці тіло вбирали.
Ой прийшли за ним святі янгелі,
Ой прийшли за ним п'ятьма возами.
На першім возі самі корогви,
На другім возі самії книги,
На третім возі самії свічі,
А на четвертім самі ангелі,
А п'ятим возом все тіло взяли…

Пречистая Діва Сина породила. Ой рано!
Ой рано-раненько, радуйся, земленько.
Христос народився.
Ангели співають, пастирям звіщають: Слава на небі
Слава на небі, а спокій на землі,
Всім людям спасіннє.
А за блиском зорі, ідуть в покорі
Три славнії царі!
Три славнії царі і приносять дари
Христу в офіру
І ми також нині, Ісусу Дитині
Поклін всі віддаймо!
Поклін всі віддаймо, його прославляймо
Щирим серцем та чистим.
Пречистая Діва Сина породила. Ой рано!
Ой рано-раненько радуйся земленько.
Христос народився.
Пречистая Діва Сина породила. Ой рано!
Ой рано-раненько радуйся земленько.
Христос народився.

Сам пан у злоті, єго челядочка
Гордий і пишний ґречний леґіню
У злоті
Гарно же собі ти починаєш
Конями граєш мечем махаєш
Та й на Київ вже виступаєш
Та й у неділю та всі міщани
Зачєли ж они в бубні бубніти
Зачєли ж они в трубки трубити
В трубки трубити, в бубні бубніти
В бубні бубніти, дзвони дзвонити
Та й зачели раду робити
Єкі же дари сему пану дати
Видали ж йему коника в сідлі
Коника в сідлі, стремена срібні
Ой він на тото та й не дививсі
Ой він на тото й не подививсі
Тай ще гірше він розлютивсі
Конями грає, мечем махає
Тай до Києва вже приступає
Як тото вчули усі міщани…

Та вой д' цему дому та і д' веселому
Чи ви вдома, вдома пане господарю?
Але слуги кажуть, та й що нема вдома,
Та й що нема вдома, сидить коло стола,
Сидить коло стола перед ними стоїть
Перед ними стоїть пшеничная киті […]
І солодок медок і зелене вино,
І зелене вино і кудряве пиво,
І кудряве пиво чи ви й, чи ви й […]
Чи ви їли-пили, цей дім звеселили,
Цей дім звеселили і раду врадили,
І раду врадили та як ся діяло,
Та як ся діяло й а з первого віку.
Й а з первого віку, з первого початку,
З первого початку як Пречиста Діва,
Як Пречиста Діва всі ризи вбілила,
Всі ризи вбілити дитя й породила.
Породила дитя й а в Флиєвім місті.
Й а в Флиєвім місті […] та й у Божій стай,
[Дитя] порадила в корогви вповила,
В корогви вповила, янгели післала.
Піспала й ангелів й а по всему світу.
Й а по всему світу по всіх манастирях,
По всіх манастирях, що ж би ся сходили,
Що ж би ся сходили та й усі святії
Зійшли ж бо ся дитя мирували,
Дитя мирували дали ж йому [ім'я].
Дали йому ім'я сам святий Юра.
Як Пречиста вчула то й не полюбила,
То й не полюбила, не благословила,
Не благословила і сином не звала,
І сином не звала. Янгели післала,
Післала й ангелів й а по всему світу,
Й а по всему світу по всіх манастирях,
По всіх манастирях, що ж би ся сходили,
Що ж би ся сходили та й усі святії
Зійшли ж бо ся дитя мирували
Дитя мирували дали ж йому ім'я.
Дали йому ім'я сам святий Петро.
Як Пречиста вчула то й не полюбила,
То й не полюбила, не благословила,
Не благословила і сином не звала.
Ангели післала післала й ангели
Дали єму ім'я сам святий Христос.
То Пречиста вчула то й і полюбила,
То й і полюбила, поблагословила
І сином назвала. Янгели післала,
Післала й ангели й а по всему світу,
Й а по всему світу по всіх дзвінниченьках,
А в тих дзвінниченьках дзвони задзвонили,
Дзвони задзвонили все ж то й побудили.
І янгели встали та й ся красно вбрали,
Та й ся красно вбрали та й на служби стали.
А служби сі правлять та й за здоров'єчко,
Й а в тім здоров'єчко ґазді та й ґаздині,
Ґазді та й ґаздині та й на челядочку,
Та й на челядочку, та й на худобочку,
Та й на роговії та й на дрібненькії,
Що ж би вам здорови воли та й корови Святая
Святая Тройця по всему світу світила!

 — Ци спиш, ци чуєш, пан господарю,
Пан господарю на ім'я Йванку?
Ой як же ти спиш, Біг із тобою.
А як ти не спиш, підняй головку,
Побуди собі всю челядоньку.
Вияви ж личко на оконічко,
А з оконічка на подвір'ячко.
Твоє подвір'я орда забрала,
Орда забрала, татаре взяли,
Татаре взяли, в полон займили,
Ой займили ж вни а у свою землю.
Ой ісхопився, перехрестився
Та крикнув же він на свої слуги:
 — Служеньки мої найвірнійшії!
Єдні виведіть коня перського,
Другі винесіть меча острого.
Най я поїду, орду догоню,
Моє подвір'я назад оберну,
Назад оберну, краще збудую…

Го-го-го Коза, го-го сірая
Ой розходися-розвеселися
По сьому двору по веселому!
Де Коза ходить там жито родить
Де не буває там вилягає!
Де Коза ногою там жито копою
Де Коза рогом там жито стогом!
А в Михайлівці всі хлопці-стрільці
Стрелили Козу в правеє вушко
В правеє вушко в саме сердечко
Пуць Коза впала нежива стала
А Міхоноша бере дудочку
Надима Козі тай у жилочку!
Надулась жила Коза ожила!
Тай пішла Коза тай стрибаючи
Тай гасаючи своїх діточок тай шукаючи!…

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

Ой давно давно постародавно
Христос хрестився на Йордан рано
Поскаржилося ясне сонєчко,
Ясне сонєчко милому Богу: —
Не буду Боже рано вставати,
Рано вставати землю всвіщати,
Бо злі ґаздині понаставали
В неділю рано рушники прали.
Ой давно давно постародавно
Поскаржилося ясне сонєчко
Ясне сонечко милому Богу: —
Не буду Боже рано вставати,
Рано вставати землю всвіщати,
Бо злі ґаздове понаставали
В неділю рано дрива рубали.
Ой давно давно постародавно
Поскаржилося ясне сонєчко
Ясне сонєчко милому Богу…

Береза (отаман колядників):
Вінчуємо вас щістям-здоров'ям,
многая літ, аби сте діждали
від сегодня за рік, на многая літ!

Господар: Дякую,
аби і ви діждали, панове колядники!
Прошу вас на коляду!

Береза: Дякуємо!
Панове колядники, познімайте шапочки,
Цей господар дарує нам коліду.
Даруй же йому, Господи, щістя-здоров'я,
кілько це перейшло ручечок,
кілько на столі зложено кришечок,
аби вам Пан Біг дав у стайни коровок,
у кошірі овечок, у пасиці пчіл.
Аби ви прожили від сьогодні
На многая і благая літ!

Господар: Дякую, аби і ви прожили!

— Добрий вечор, пане господаре!
З Святим Новим годом поздравляемо,
і желаєм вам всього доброго!
Позвольте нам щодрика заспеваті.

Тоді хазяїн каже:
Пожалуста!

І ми співаємо:

Сидить пан хазяїн по конєц стола
На єму шуба шуба боброва
А на той шубє сьому да тому
Сьому да тому по золотому
Ой вийди вийди що в хмаре гудє
Що в хмаре гудє Пречиста єдє
Пречиста єдє пчолоньки везе
Пчолки маленькі медок сліченький
Медок точіті сини женіті
Свечкі сукаті дочки даваті
А у печи рожа хазяєчка гожа

Дай Боже, щоб за год дождаті!