Санту-Антан (Кабо-Верде)
Санту-Антан (порт. Santo Antão, св. Антоній) — другий за величиною острів Кабо-Верде.
| Санту-Антан | |
|---|---|
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 17°04′11″ пн. ш. 25°10′16″ зх. д. | |
| Акваторія | Атлантичний океан |
| Група островів | Барловенто |
| Площа | 787 км² |
| Довжина | 40 км |
| Ширина | 20 км |
| Найвища точка | 1175 м |
| Країна | |
 Кабо-Верде | |
| Адм. одиниця |
Рібейра-Гранде Поль Порто-Ново |
| Населення |
47 124 осіб |
  Санту-Антан Санту-Антан (Кабо-Верде) | |
| |
 Санту-Антан у Вікісховищі | |
Протяжність острова - близько 43 км в довжину, 24 км в ширину. Площа - 779 км². Населення - 47 124 особи [1]. Найбільше місто - Рібейра-Гранді.
Географія
З північного сходу на південний захід острова тягнеться гірський ланцюг, яка закінчується згаслим вулканом Короа (порт. Topo de Coroa) висотою 1979 м. Вінчають гірський ланцюг ще два піки - Піку-да-Круш (порт. Pico da Cruz, «вершина хреста»), 1814 м, на північному сході і Гуїду-ду-Кавалейру (порт. Guido do Cavaleiro), 1811 м, на південному сході. Гірський ланцюг привертає до себе мандрівників, художників, фотографів і всіх любителів екзотики. Підтвердженням вулканічного минулого острова є добре збережений кратер Кова (порт. Cova, «гніздо»).
Через ерозії по острову проходять глибокі потоки, а піки й вершини гір гострі.
Найпівнічніша точка острова - мис Сол, на сході острів вінчає мис Тумба, на півдні - мис Песа і західний край - мис Шан-де-Манграде. Острів має дуже мальовничю берегову лінію, частину якої стерто вітрами й хвилями, проте зустрічаються чудові пляжі, наприклад, Praia Formosa.
Клімат різноманітний: сухий на півдні, прохолодний в центральній частині на висоті 1000 м над рівнем моря, і вологий на північному сході. Так само різноманітна й природа: південь посушливий і покритий трав'янистими рослинами, а центральна частина і північний схід рясніють кипарисами, евкаліптами й соснами.