Сан-Хосе Ерсквейкс

Сучасний футбольний клуб MLS у Сан-Хосе було засновано у 1994 році, коли група власників отримала право на утворення команди MLS. Ключовими особами цієї групи були Ден Ван Вооргіс і Пітер Бріджвотер, котрі були пов'язані з попередніми футбольними клубами, що раніше існували у Сан-Хосе, зокрема з «Сан-Хосе Ерсквейкс», що існував у 1974—1988 роках. Бріджвотер став першим президентом і генеральним менеджером команди[1]. Він також володів правами на назву «Ерсквейкс», проте керівництво MLS в перші роки існування ліги не бажало мати зв'язки з попередніми лігами, тому вибір назви для команди з Сан-Хосе (як і для решти новостворених клубів MLS) було доручено компаніям, що спеціалізуються на спортивному брендингу — Nike, Reebok, Adidas, Puma[2]. Саме Nike розробила назву Clash (зіткнення, поєдинок) та логотип для команди[2].

Першим тренером був призначений Лорі Келловей.

6 квітня 1996 року відбувся перший матч в історії Major League Soccer. У ньому «Сан-Хосе Клеш» переміг «Ді Сі Юнайтед» 1:0 на «Спартан Стедіум» в присутності 31683 глядачів. Перший гол в історії ліги забив Ерік Віналда. В першому ж сезоні команді вдалося вийти до стадії плей-оф Кубка МЛС, де «Клеш» поступився «Лос-Анджелес Гелексі».

В наступні сезони «Сан-Хосе Клеш» грав невдало. Протягом 1997—1998 років клуб посідав останнє місце у Західній конференції, у 1999 році був п'ятим з шести команд. В команді змінилося чотири головних тренери за перші п'ять сезонів. Ключовими гравцями цього періоду у Сан-Хосе були Роналд Серрітос, Едді Льюіс, Маурісіо Райт, Річард Гаф.

Перших три сезони команда не мала офіційного інвестора-оператора і мала статус команди, власником якої є сама ліга. Після сезону 1998 року права на управління франшизою отримала Kraft Group Sports — група, котра на той час вже керувала клубом МЛС «Нью-Інгленд Революшн». Починаючи з сезону 2000 року команда виступає під назвою «Сан-Хосе Ерсквейкс», взявши назву команди, котра виступала у 1970–80-х роках і була популярною у регіоні затоки Сан-Франциско. Попри ці зміни у сезоні 2000 року команда зайняла останнє 12-е місце в загальному заліку регулярного сезону МЛС.

10 січня 2001 було оголошено, що новим інвестором-оператором команди стає корпорація «Silicon Valley Sports & Entertainment», відома тим, що керувала командою НХЛ «Сан-Хосе Шаркс»[1]. Новим головним тренером став Френк Яллоп. Перед початком сезону 2001 року в «Сан-Хосе Ерсквейкс» з'явилися нові гравці, які відіграли важливу роль в історії команди: Джефф Ейгус (став капітаном команди), Двейн Де Росаріо. 29 березня 2001 року повідомлено, що гравцем «Ерсквейкс» став 19-річний Лендон Донован, котрого його власник — «Байєр 04 Леверкузен», погодився віддати в оренду в МЛС. Команда успішно провела старт регулярного чемпіонату, програвши лише 2 гри у 16 турах. Регулярний чемпіонат «Сан-Хосе» завершив на 2-у місці у Західному дивізіоні (у сезонах 2000–2001 МЛС була поділена на 3 дивізіони замість 2 конференцій. Також регулярний сезон було скорочено через події 11 вересня) і вдруге в своїй історії вийшла до плей-оф. Завдяки результативності Роналда Серрітоса, Двейна Де Росаріо, Лендона Донована команда встановила рекорд клубу по середній результативності — 1,8 м'яча за гру (у попередньому сезоні — 1,09). В другій половині чемпіонату клуб здобув декілька перемог з великим рахунком — над «Ді Сі Юнайтед» 4:0, «Нью-Інгленд Революшн» 5:1, Колорадо Рапідз 5:2. У чвертьфіналі «Сан-Хосе» обіграв «Коламбус Крю» — 6:1 за сумою двох матчів, а у півфіналі «Маямі Ф'южн» (4:0, 0:1, 1:0).

Фінальний матч Кубка МЛС 2001 року проходив у Коламбусі. «Ерсквейкс» обіграв «Лос-Анджелес Гелексі» з рахунком 2:1 у додатковий час за правилом «золотого гола» (голи на рахунку Лендона Донована і Двейна Де Росаріо) і вперше став чемпіоном МЛС.

Наступні два сезони «Сан-Хосе» продовжив вдало виступати. Зайняв 2-е місце у регулярному чемпіонаті 2002 року, при цьому встановивши рекордний показник на домашньому стадіоні (+12=1–1). В плей-оф у тому сезоні вибув вже у чвертьфіналі від «Коламбуса». Також «Ерсквейкс» дебютував у міжнародних клубних змаганнях — у розіграші Кубка чемпіонів КОНКАКАФ обіграв «Депортіво Олімпію» (Гондурас), а у чвертьфіналі поступився клубу Пачука з Мексики. Перед початком сезону 2002 «Сан-Хосе» обміняв Роналда Серрітоса на еквадорського нападника Аріеля Гразіані з «Даллас Берн», який зрештою забив найбільше голів у сезоні 2002 серед гравців «Сан-Хосе» (14). Але по закінченні сезону MLS, котрій належав контракт Гразіані, вирішила продати гравця в інший чемпіонат. Також команду залишив основний воротар Джо Кеннон, який отримав нагороду Воротар року у сезоні 2002, і основний захисник Джиммі Конрад.

Сезон 2003 року команда починала з 9 новими гравцями. На місце воротаря було запрошено досвідченого Пета Онстада — основного голкіпера збірної Канади. До старту регулярного чемпіонату у березні 2003 року «Сан-Хосе Ерсквейкс» зіграв у першому раунді Кубка чемпіонів КОНКАКАФ і поступився «Депортіво Мунісіпаль» (Гватемала). Регулярний сезон розпочався з безпрограшної серії з 7 матчів (з них 5 перемог). Зрештою Сан-Хосе впевнено переміг у Західній конференції з відривом у 9 очок від 2-го місця. У півфіналі конференції суперником був «Лос-Анджелес Гелексі». У Лос-Анджелесі переміг «Гелексі» 2:0, а у матчі-відповіді вже на 13-й хвилині «Сан-Хосе» поступався 0:2, тобто 0:4 за сумою двох матчів, але зміг перемогти 4:2 у основний час і забити вирішальний гол у додатковий час. На офіційному сайті МЛС цей матч названо найкращим в історії плей-оф Кубка МЛС[3]. Фінал конференції проходив у форматі одного матчу — на Спартан Стедіум «Сан-Хосе» переміг «Канзас-Сіті Візердз» — 3:2, знову у додатковий час і поступаючись двічі по ходу гри. У фіналі Кубка МЛС на «Хоум Депо Центр» 23 листопада «Сан-Хосе Ерсквейкс» переміг «Чикаго Файр» — 4:2 і вдруге став чемпіоном МЛС. За підсумками сезону Пет Онстад отримав нагороду Воротар року. Лендон Донован забив 12 голів у регулярному чемпіонаті і 4 у плей-оф.

Починаючи з 1 січня 2003 року компанія AEG стала єдиним власником «Сан-Хосе Ерсквейкс»[4], оскільки «Silicon Valley Sports & Entertainment» відмовилася від своїх прав на управління[5]. AEG шукала нагод продати франшизу у Сан-Хосе, оскільки попри ігрові успіхи команди, вона мала дуже низьку відвідуваність матчів. Наприклад, у чемпіонському сезоні 2001 року середня відвідуваність склала 9635 глядачів і була найнижчою серед усіх команд МЛС.

Перед початком сезону 2004 року відбулися зміни у керівництві команди. Френк Яллоп, який привів команду до двох чемпіонських титулів, прийняв пропозицію стати головним тренером національної збірної Канади. Головним тренером «Сан-Хосе Ерсквейкс» став помічник Яллопа Домінік Кіннір, а Алексі Лалас став президентом і генеральним менеджером замість Джонні Мура, котрий подав у відставку, коли стало відомо, що AEG і MLS ведуть переговори про продаж команди мексиканському клубу «Америка».

В той же час, чемпіонський склад вдалося зберегти майже повністю — єдиним основним гравцем, хто залишив команду, був Менні Лагос. Регулярний чемпіонат 2004 «Ерсквейкс» провів на середньому рівні, але в останніх 7 турах не зміг здобути здобути жодної перемоги. В Західній конференції команда стала 4-ю, але оскільки у тому сезоні в МЛС грало лише 10 команд, це місце дозволило вийти у плей-оф. У півфіналі конференції «Сан-Хосе» поступився «Канзас-Сіті Візердз». В січні 2005 року команду залишив Донован, оскільки його контракт належав і далі «Байєру». Вже в березні Донован повернувся з Німеччини до МЛС, але Сан-Хосе вже не мав прав заявити його і цією нагодою скористався «Лос-Анджелес Гелексі». У міжсезоння «Сан-Хосе» втратив ще декілька основних гравців, а новий сезон розпочав з 18 новими гравцями у складі[1].

Тим не менш, регулярний сезон 2005 року став найбільш успішним в історії клубу з Сан-Хосе і завершився здобуттям першого Supporters' Shield. В другій половині регулярного чемпіонату «Ерсквейкс» не програвав протягом трьох місяців від 20 липня і до завершення чемпіонату. Загалом за цей період було здобуто 11 перемог у 14 матчах. Команда зазнала протягом сезону лише 4 поразок (рекорд МЛС), вперше в історії МЛС не програла жодного матчу вдома і стала лише другою командою в історії МЛС, котра набрала у регулярному чемпіонаті понад 60 очок. Ключовими гравцями в сезоні були Двейн Де Росаріо (9 голів + 13 передач), Роналд Серрітос (6+9), Алехандро Морено (8+4), Вейд Барретт, Денні Каліфф, Пет Онстад (знову отримав нагороду «Воротар року»). У півфіналі Західної конференції «Сан-Хосе» довелося грати з «Лос-Анджелес Гелексі». «Сан-Хосе» поступився (1:3, 1:1), отримавши два голи від свого колишнього гравця Лендона Донована у першому матчі на полі «Гелексі».

По закінченні сезону власник команди група AEG підтвердила свої наміри перевезти франшизу в інше місто. У 2005 році AEG була власником 5 команд у МЛС. Ліга мала намір поступово відмовитися від практики, щоб один власник мав декілька клубів. В липні AEG продав франшизу «Ді Сі Юнайтед» і хотів продати й «Ерсквейкс», оскільки, за повідомленнями, з 2002 року клуб мав збиток у 20 мільйонів доларів[6]. Компанія була незадоволена низькою відвідуваністю на стадіоні «Спартан», що розташований на території університету Сан-Хосе. Оскільки продаж команди не вдалося здійснити, 15 грудня 2005 року було оголошено, що МЛС дала дозвіл компанії AEG перевезти команду до Х'юстона[7]. Гравці і тренерський склад переїхали до Х'юстона, де було утворено нову команду. Водночас, МЛС прийняла рішення, що назва «Ерсквейкс», символіка та історія виступів команди залишаються у місті Сан-Хосе. СПільно з владою міста ліга підписала лист про наміри, за яким зобов'язувалася надати місту команду розширення не пізніше 2007 року за умови, якщо у місті знайдеться місцевий інвестор та буде представлено фінансовий план будівництва нового стадіону[4].

24 травня 2006 року повідомлено про те, що головний власник бейсбольної команди «Окленд Атлетикс» Лью Волфф отримав від МЛС ексклюзивні права на придбання нової команди за умови успішного будівництва футбольного стадіону у регіоні затоки Сан-Франциско[8]. В липні 2007 року Воллф реалізував це право і отримав від МЛС права на Сан-Хосе Ерсквейкс, як команду розширення. Протягом осені 2007 року відбувалися призначення персоналу нової команди. Френка Яллопа, котрий двічі здобував з «Ерсквейкс» Кубок МЛС. призначено головним тренером. Генеральним менеджером став Джон Дойл — один з ключових гравців «Сан-Хосе» у 1990-х. Було також повідомлено, що протягом сезонів 2008—2010 команда проводитиме домашні матчі у Санта-Кларі на Бак Шо Стедіум.

Протягом перших двох сезонів після повернення до MLS «Сан-Хосе» не досяг успіхів, займаючи останнє місце в Західній конференції. У жовтні 2008 року клуб уклав угоду про партнерство з англійським клубом Тоттенхем Хотспур[9].

Перший вихід до плей-оф після перерви стався у 2010 році. За регламентом того сезону Ерсквейкс у плей-оф грали в Східній конференції — у півфіналі конференції пройшли «Нью-Йорк Ред Буллз», а у фіналі програли «Колорадо Рапідз». Покращення результатів у значній мірі пов'язане з приходом до команди Кріса Вондоловскі, котрий став найрезультативнішим гравцем регулярного чемпіонату 2010 року.

Авайя Стедіум — новий стадіон

Наступним успішним сезоном для «Ерсквейкс» став 2012. Регулярний чемпіонат клуб розпочав з 7 перемог у стартових 9 турах. В заключній частині мав ще одну серію з 9 матчів без поразок. У підсумку «Сан-Хосе» здобув свій другий Supporters' Shield. Найкращі показники результативності мали: Кріс Вондоловскі — 27 голів (вдруге виграв «Золотий бутс» МЛС і 4 рази визнаний гравцем місяця), Алан Гордон (13 голів + 8 передач), Саймон Доукінз (орендований за програмою партнерства з «Тоттенхема», 8 голів), Стівен Ленхарт. Віктор Бернардес був другим у рейтингу на нагороду кращому захиснику сезону. Але на стадії плей-оф команда вибула вже у першому раунді, поступившись «Ел-Ей Гелексі».

В середині сезону 2013 року через погані результати відбулася зміна головного тренера. Замість Френка Яллопа був призначений Марк Вотсон. Під його керівництвом в заключних 19 турах команда здобула 11 перемог і закінчила сезон з 51 очком. За додатковими показниками такий результат став 10-м у загальному заліку МЛС (51 очко мали ще 3 команди, крім «Сан-Хосе», які посіли 7–9 місця).

Протягом наступних трьох сезонів «Сан-Хосе Ерсквейкс» виступав невдало. Найвищий результат за цей період — 13-е місце у 2015 році. Декілька разів змінювався тренер. З 2015 року головним тренером є Домінік Кіннір, з котрим клуб виграв Supporters' Shield 2005 року.

Також у 2015 році відкрито новий домашній стадіон — «Авайя Стедіум».

• Джон Дойл — Захисник року 1996
• Пітер Вермес — Захисник року 2000
• Джефф Ейгус — Захисник року 2001
• Трой Даяк — Повернення року 2001
• Джо Кеннон — Воротар року 2002
• Пет Онстад — Воротар року 2003, 2005
• Браян Чінг — Повернення року 2004
• Даррен Хакербі — Профі-новачок року 2008
• Кріс Вондоловскі — Золотий бутс 2010, 2012, MVP сезону 2012