Сапеску Вадим Георгійович

Вади́м Гео́ргійович Сапе́ску (22 квітня 1984(19840422) — 2 березня 2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сапеску Вадим Георгійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 22 квітня 1984(1984-04-22)
Чорна, Красноокнянський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 2 березня 2018(2018-03-02) (33 роки)
Авдіївка, Донецька область, Україна
Псевдо «Одеса»
Військова служба
Роки служби 2016-2018
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 95 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 Сапеску Вадим Георгійович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 1984 року в селі Чорна (Красноокнянський район, Одеська область); етнічний румун. Виріс у багатодітній родині, навчався у школі села Чорна; з малих років захоплювався боксом. Одразу по закінченні школи почав працювати — скотарем у товаристві «Агрофірма», у рибгоспі «Нітріус» — спочатку рибоводом, потім водієм. Мешканець міста Южне; займався будівництвом фасадів, зі своєю бригадою їздив по Україні. У березні 2015 року оселився із сім'єю в селі Середнє (Лиманський район, Донецька область); 30 січня 2016-го повернулися до Южного.

12 лютого 2016 року вступив на військову службу за контрактом; служив командиром відділення взводу спецпідготовки «Марусині ведмеді» у 199-му НЦ ВДВ, наприкінці весни 2016-го вирушив на фронт — в район Горлівки. 2017 року зазнав контузію, після лікування повернувся на фронт. Молодший сержант, командир відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го десантно-штурмового батальйону 95-ї бригади. Контракт закінчився 12 лютого 2018-го, але Вадим залишався на передовій.

2 березня 2018 року загинув від кулі ворожого снайпера під час виконання бойового завдання поблизу міста Авдіївка.

6 березня 2018-го похований в селі Чорна.

Без Вадима лишилися мама (батько помер), дві сестри, брат, дружина та син 2015 р.н.

Нагороди та вшанування
Пам'ятник Вадиму Сапеску у райцентрі Окни
  • указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1]
  • медаллю УПЦ КП за жертовність та любов до України[2]
  • У районному центрі Окни встановлено меморіал загиблим у російсько-українській війні землякам Вадиму Сапеску, Миколі Антипову та Надії Морозовій[2]

Примітки
  1. Указ Президента України від 27 червня року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Я не можу співати пісні.... Окнянський вісник. Процитовано 19 вересня 2019.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.