Саркісов Едуард Рачикович

Едуард Саркісов (рос. Эдуа́рд Ра́чикович Сарки́сов; нар. 5 квітня 1971, Новоросійськ, СРСР) — радянськи та російський футболіст, півзахисник, згодом — російськи тренер. Майстер спорту СРСР (1991).

Едуард Саркісов
Особисті дані
Повне ім'я Едуард Рачикович
Саркісов
Народження 5 квітня 1971(1971-04-05) (50 років)
  Новоросійськ, СРСР
Зріст 176 см
Вага 73 кг
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1989 «Зоря» (Л) 0(0)
1989 «Цемент» (Н) 9(0)
1990—1991 «Арарат» (Є) 19(0)
1990→  «Арарат-2» 8(0)
1992—1995 «Гекріс»/«Чорноморець» (Н) 139(21)
1996—1998 «Кубань» 110(12)
1999 «Прикарпаття» 13(0)
2000 «Жемчужина» (С) 21(0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
2006
2007
2009
2010
2011—2012
2013—2014
2015—н.ч.		 «Чорноморець» (Н)
Спартак-УГП
«Чорноморець» (Н)
«Чорноморець-д» (Н)
«Слов'янський»
«Витязь» (Кримськ)
«Чорноморець» (Н)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець ДЮСШ «Чорноморець». Перший тренер — Анатолій Іванович Бутков. У футбольну школу Едуарда привів батько, який сам свого часу грав за «Цемент»[1]. У грі з однолітками з Ворошиловградського інтернату його помітили тренери гостей і покликали до себе. У 1989 році, після закінчення інтернату, повернувся до Новоросійська. У 1990 році перейшов в клуб вищої ліги СРСР єреванський «Арарат». Разом з командою в 1991 році зайняв в лізі 7-ме місце, вийшов до півфіналу Кубку СРСР 1990/91. Розраховував й надалі грати в «Арараті», підписав контракт ще на три роки. Однак союзний чемпіонат припинив своє існування й він змушений був піти. Незабаром на нього вийшов донецький «Шахтар», але Володимир Георгійович Бут, віце-президент новоросійського клубу, умовив гравця повернутися додому[1]. У першості Росії дебютував у 1992 році в складі новоросійського «Гекріса». У ньому ж, вже під назвою «Чорноморець», зіграв у Вищій лізі Росії в 1995 році. З 1996 по 1998 рік грав за «Кубань».

У 1999 році перейшов до івано-франківського «Прикарпаття» з вищої ліги чемпіонату України. У футболці «Прикарпаття» дебютував 7 березня 1999 року у переможному (1:0) домашньому поєдинку 16-го туру вищої ліги чемпіонату України проти кіровоградської «Зірки». Едуард вийшов на поле в стартовому складі, а на 52-ій хвилині його замінив Мамука Джугелі[2]. У чемпіонаті України за івано-франківську команду зіграв 13 матчів. Сезон 2000 року провів у «Жемчужині».

Кар'єра тренера

У 2006 році почав працювати помічником головного тренера в «Чорноморці», наприкінці року очолив команду, проте ненадовго. У 2007 році керував клубом «Спартак-УГП». 2008 рік провів як старший тренер Школи бразильського футболу в Росії. У 2009 році повернувся на роботу як помічник головного тренера в «Чорноморець», де потім, з травня по червень, був виконувачем обов'язків після відставки Миколи Южаніна. У 2011 році очолив дебютанта Другого дивізіону клуб «Слов'янський». З липня 2013 по 2 січня 2015 — головний тренер футбольного клубу «Витязь» (Кримськ). Влітку 2015 року знову повернувся в рідний «Чорноморець» як головний тренер.

Досягнення

Примітки
  1. Бут і Саркісов: сформований тандем
  2. «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) — «Зірка» (Кіровоград)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.