Сафроній Грибовський
Софроній Грибовський (*бл. 1760, Лубни — †17 травня 1814, Москва) — український церковний діяч, архімандрит. Голова православної духовної місії в Китаї. Вихованець Києво-Могилянської академії.
| Сафроній Грибовський | |
|---|---|
| Помер |
29 травня (10 червня) 1814 Москва, Російська імперія |
| Діяльність | місіонер |
| Alma mater | Слов'яно-греко-латинська академія і Києво-Могилянська академія (1659—1817) |
| Конфесія | православ'я |
Біографія
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії.
В 1782 р. він переїхав до Москви, певний час студіював медицину, проте з невідомих причин відмовився від бажання стати лікарем. Софроній прибув до Путивля й прийняв чернечий постриг у Різдвобогородицькій Молчанській Софронієвій пустині біля Путивля (Курська єпархія).
1787–1790 слухав богослов'я у Московській слов'яно-греко-латинській академії, а з 1790 — навчав у Московському університетіті студентів православному закону і проповідував Слово Боже.
1792 висвячений в архімандрити і призначений місіонером у Китай, звідки повернувся 1807. Сафроній зібрав чимало відомостей про діяльність православних місіонерів у Китаї, описав свою мандрівку від Пекіна до Кяхти (твір неопублікований).
Повернувшись в Московію немічним і хворим, відпущений на спочинок у Московський Новоспаський монастир, де й помер.
Науковий вклад
Архімандрит Софроній (Грибовський) є автором 12-ти праць з китаєзнавства. Лише три з них були опубліковані після його смерті в наукових збірниках:
- Путешествие Софронія Грибовского от Пекина до Кяхты в 1808 году // Сибирский вестник. — 1821. — Ч. 1, кн. 2. — С. 31-62.
- Известие о Китайском, ныне Манчжурско-Китайском государстве // Чтение Московского общества истории и древностей Востока. — 1861 г. — Т. 1. — С. 23-119.
- Уведомление о начале бытия россиян в Пейцзине и о существовании в оном грекороссийской веры // Материалы для российской духовной миссии в Пекине. — СПб, 1905. — С. 1-45.
Ще на початку ХІХ ст. звіти та деякі твори Софронія (Грибовського) були засекречені спеціальними відомствами Російської імперії як такі, що містили державні таємниці.
Література
- Скачков П. Е. Очерки истории русского китаеведения. — М.: Наука, 1977. — 505 с.
- История отечественного востоковедения до середины ХIХ века. — М.: Наука, 1990. — 439 с.
- Половцев А. А. Русский биографический словарь. Электронная репринтная версия // http: // www. rulex. ru / х Pol/index. htm? pages/25/166. htm
- Сергійчук І. М. Софроній (Грибовський) — глава Російської православної духовної місії в Китаї (1793–1807) // Матеріали п'ятої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції. Частина ІІ. — Суми: Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2003. — С. 80-84.
- Сергійчук І. М. Китай у нові та новітні часи. — Суми: Університетська книга, 2006. — С. 80-83.
- Кіктенко В. О. Українці на чолі Пекінської духовної місії: до початків вивчення Китаю в Російській імперії // Сходознавство. — 1998. -№ 2. -С. 78-91.
- Киктенко В. А. Источники по истории Российской духовной миссии в Пекине в фондах Института рукописей НАН Украины // Украина-Китай: информационно-аналитическое обозрение. — 2001. — № 1 (4) спецвыпуск. — С. 49-53.
- Кіктенко В. О. Нарис з історії українського китаєзнавства. XVIII -перша половина XX ст.: дослідження, матеріали, документи. — К.: Вид-во Інс-ту сходознавства НАН України, 2002. — С. 40-65.