Свистухинська ГЕС

Свистухинська ГЕС ГЕС на 12-му км Невинномиського каналу, у сел. Свистуха Кочубеївського району Ставропольського краю. ГЕС почали будувати ще до німецько-радянської війни; при підході німецьких військ турбіни і генератори були вивезені з будівництва, законсервовані й закопані в степу. Будівництво було відновлено у 1943, гідроагрегати першої черги були пущені 10 серпня 1948, у 1952 ГЕС була пущена на повну потужність. ГЕС побудована за дериваційним типом, працює на стоці Невинномиського каналу (режим роботи — базовий по водотоку), гребель, водосховищ і басейнів добового регулювання не має. Входить до складу групи Барсучківських ГЕС каскаду Кубанських ГЕС.

Свистухинська ГЕС
Будівля Свистухинської ГЕС
44°44′30″ пн. ш. 41°54′03″ сх. д.
Країна Росія
Стан діюча
Річка Невинномиський канал
Каскад Кубанський каскад ГЕС
Початок будівництва Кінець 1930-х
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1948-1952
Основні характеристики
Середнє річне виробництво 55,9  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 49.8  м
Характеристики обладнання
Тип турбін пропелерні
Кількість та марка турбін 2хПРЗ0-В-160, 2хПРЗ0-В-180
Кількість та марка гідрогенераторів 2хСВ-260/49-16УХЛ4, 2хСВ-325/39-18УХЛ4
Потужність гідроагрегатів 2х2,5; 2х3,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі нема
Шлюз нема
Власник РусГідро
ідентифікатори і посилання
Свистухинська ГЕС
Мапа
 Свистухинська ГЕС у Вікісховищі

Склад споруд ГЕС:

  • водоприймач;
  • два металевих напірних водогони;
  • два зрівняльних резервуари баштового типу;
  • чотири металеві турбінних водогони;
  • будівля ГЕС;
  • відвідний канал;
  • старий холостий водоскид;
  • новий холостий водоскид;
  • ВРП 110 кВ.

Потужність ГЕС — 11,8 МВт, середньорічне вироблення — 55,9 млн кВт · год . У будівлі ГЕС встановлено 4 вертикальних гідроагрегати з пропелерними турбінами, працюючими при розрахунковому напорі 22 м: 2 турбіни типу ПРЗ0-В-160 (діаметр робочого колеса 1,6 м) і 2 турбіни типу ПРЗ0-В-180 (діаметр робочого колеса 1,8 м). Турбіни приводять в дію 2 гідрогенератора 2хСВ-325/39-18УХЛ4 потужністю по 3,5 МВт та 2 гідрогенератора СВ-260/49-16УХЛ4 потужністю по 2,5 МВт. Турбіни вироблені на харківському заводі «Турбоатом», генератори в розташованому в Санкт-Петербурзі Відділі електроенергетичних проблем РАН. Спочатку на станції були встановлені турбіни і генератори шведського виробництва (фірми KMW і ASEA). Видача електроенергії в енергосистему здійснюється з ВРП 110 кВ, виконане за схемою секціонування систем шин, з двома лініями 110 кВ, 4 масляних вимикачів ВМТ-110Б. Власник станції — ВАТ «РусГідро», Свистухинська ГЕС організаційно входить до складу її філії «Каскад Кубанських ГЕС».

Устаткування ГЕС поступово замінюється і модернізується, зокрема у 1992-1994 роках були замінені гідротурбіни, у 1994-1998 роках — гідрогенератори. 24 грудня 2004 був введений в дію новий холостий водоскид. Пропускна здатність старого не відповідала пропускної спроможності Невиномиського каналу після розширення, проведеного у 1994, що призвело до того, що в червні 2002, в ході повені, старий водоскид не витримав: вода пішла через нього, і затопила сільськогосподарські угіддя, завдавши тим самим великої шкоди[1].. Планується заміна дискових затворів[2] і трансформаторів[3].

Примітки

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.