Святий Григорій I (Мікеланджело)

«Святи́й Григо́рій І» (італ. San Gregorio) — одна із чотирьох мармурових статуй, створених італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті бл. 1501 —1504 рр., для вівтаря Пікколоміні Сієнського собору[а].

«Святий Григорій I»
італ. San Gregorio
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: бл. 1501 —1504 рр.
Розміри: 136 см
Висота: 136 см
Матеріал: мармур
Зберігається: Сієна, Італія
Музей: Сієнський собор
 «Святий Григорій I» у Вікісховищі

Історія створення
Вівтар Пікколоміні (Сієна)

Скульптура «Святий Григорій I» призначалася для капели Пікколоміні у Сієнському собору. Мікеланджело підписав договір на п'ятнадцять статуй для вівтаря, які мали бути зроблені до 1504 року. Але тільки чотири статуї було виконано («Святий Павло», «Святий Петро», «Святий Григорій І» та «Святий Пій І»)[1].

Ні Вазарі, ні Кондіві не згадують про ці роботи Мікеланджело. Лоуренс Дженкенс, професор Орлеанського університету[2], вважає, що Мікеланджело сам міг ставитися до цих робіт як результатів юності та поспіху[3].

Опис

Статуя зображає святого Григорія I, шістдесят четвертого папу Римського. На голові святого — папська тіара. Він тримає перед собою книгу, а голова злегка нахилена направо, що підсилює відчуття урочистості. Ліва нога трохи виставлена наперед, але цей рух майже повністю ховають важкі складки одягу.

Скульптура розташована на верхньому ярусі вівтаря, справа, над «Святим Павлом».

Примітки
а. ^ Сам вівтар було замовлено Андреа Бреньо (італ. Andrea Bregno) на початку 1480-их років[3]
б. ^ Договір передбачав, що перш ніж приступити до роботи, Мікеланджело повинен був надати ескізи статуй на папері, щоб було «видно їхній одяг та жести (…) щоб можна було щось додати або забрати зайве за потреби»[4].

Посилання
  1. Эрпель, 1990, с. 13.
  2. Lawrence Jenkens (англ.). www.finearts.uno.edu. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 28 червня 2012.
  3. A. Lawrence Jenkens. Michelangelo, the Piccolomini and Cardinal Francesco's chapel in Siena Cathedral // The Burlington Magazine. — 2002. — Т. 144, вип. 1197 (грудень). — С. 752. (англ.)
  4. Hibbard, 1974, с. 50.

Для подальшого читання

(праці наведено хронологічно)

  • Friedrich Kriegbaum. Michelangelos Statuen am Piccolomini-Altar im Dom zu Siena // Jahrbuch der Preussischen Kunstsammlungen. — 1942. — Вип. 63. — С. 57 —78. (нім.)
  • Wilhelm R. Valentiner. Michelangelo's Piccolomini Statuettes and the Madonna in Bruges [1942] // Wilhelm R. Valentiner. Studies of Italian Renaissance Sculpture. — London, 1950. — С. 193 —223. (англ.)
  • Enzo Carli. Michelangelo e Siena. — Roma : Editalia, 1964. — 97 с. (італ.)
  • Harold R. Mancusi-Ungaro. Michelangelo: the Bruges Madonna and the Piccolomini altar. — London : New Haven and London, 1971. — 188 с. (англ.)

Джерела
  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
  • Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
  • Herbert von Einem; Ronald Taylor. Michelangelo = нім. Michelangelo (1959). — London : Methuen&Co Ltd, 1973. — 329 с. (англ.)
  • Howard Hibbard. Michelangelo. — New York : Harper & Row, Publishers, 1974. — 347 с. — ISBN 0-06-430056-0. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.