Свято-Іоано-Золотоустівський чоловічий монастир

Свято-Іоано-Золотоустівський чоловічий монастир — монастир Львівсько-Сокальської єпархії Православно Церкви України, що знаходиться у м. Львові, на вулиці Лисенка 43. Є єдиним комплексом, у якому також діє Львівська Православна Богословська Академія.

Свято-Іоано-Золотоустівський чоловічий монастир
Храм Святого Іоана Золотоустого
Розташування Львів  Україна
вул. Лисенка 43
Дати початку спорудження 1877
Дата завершення спорудження 1888

Храм святителя Іоана Золотоустого у Львові є одночасно храмом Львівської православної богословської академії та Свято-Іоано-Золотоустівського монастиря.[1]

Будівля

Колишній костел Серця Ісусового у комплексі жіночого монастиря сестер францишканок Пресвятих Дарів — мурована будівля з цегли двох кольорів (червоної і жовтої) в неороманському стилі з елементами неоготики і вдало поєднаними стильовими ознаками й архітектурними формами багатьох напрямків та історичних епох.[2]

Історія

Монастир був збудований упродовж 1877—1888 рр. К. Ґреґором за проектом відомого львівського архітектора Ю. Захарієвича.

Скульптор Леонард Марконі виготовив алебастровий вівтар, були встановлені привезені з Мюнхена вітражі, розписано стіни. Поряд з центральним вівтарем було встановлено два бічні, прибудовано дві бічні каплиці. 29 вересня 1889 р. урочисте освячення храму здійснили апостольський нунцій у Відні Алоїзій Ґалімберті, львівський латинський архієпископ Северин Моравський, уніатський митрополит Сильвестр Сембратович і вірменський архієпископ Ісаак Ісакович.

Костел і монастир збудовані у вигляді чотирикутника. Дах костелу був покритий етернітом, монастир — черепицею. В Мюнхені, в майстерні з багатовіковими традиціями, виготовили вітражі з гармонійною гамою кольорів та елементами гутного скла, аналогів яким немає у Східній Європі. Храм з хресто-ребровим склепінням було розмальовано позолоченими фресками з елементами християнської символіки, переплетеними рослинним та геометричним орнаментами.  Центром святині був «Євхаристійний трон», а також два бічні престоли. З лівого боку нави знаходився неоготичний престіл Матері Божої Пристанища Грішників, фундований графом А. Гауснером, а з правого — св. Йосифа, статую якого було привезено з Мюнхена. При костелі збудували дві бічні каплиці: з правого боку св. Франциска, з лівого — св. Йосафата. Підлога в храмі вимощена мармуром на кошти родини Гжицьких. Львівські майстри виготовили різьблені дерев'яні лави з елементами інкрустації.

Після Другої Святової війни

Після закінчення Другої світової війни костел і приміщення монастиря були передані у розпорядження Міністерства охорони здоров'я — тут розмістили 7-ме відділення 1-ї інфекційної клінічної лікарні. Розписи храму були забілені, вівтар зник, але збереглися вітражі. Упродовж кількадесятлітнього використання приміщень не за призначенням храм зазнав суттєвих зовнішніх руйнувань — дах прогнив, стіни вкрив грибок.У 1991 р., згідно з рішенням Львівської обласної ради, костел і ліве крило монастиря були передані єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. Наступного року відбулося освячення храму як семінарської церкви св. Іоана Золотоустого. У приміщеннях монастиря було розміщено навчальний корпус Львівської Духовної Семінарії. У березні 1993 р. Львівська Духовна Семінарія увійшла до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату. Сьогодні належить до Православної Церкви України[3]

Обитель

Священноархімандритом Свято-Іоано-Золотоустівського монастиря є Високопреосвященніший Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк).

17 травня 2011 року, згідно рішення Священного Синоду УПЦ КП (тепер ПЦУ) від 13 травня 2011 року, Високопреосвященним Митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм ієромонах Юліан (Гатала) (уродженець Городоцького району, с. Лівчиці) нині єпископ Коломийський і Косівський, був призначений намісником новозаснованого Свято-Іоанно-Золотоустівського чоловічого монастиря міста Львова.[4]

Братія

Серед числа братії свого часу був архімандрит Паїсій (Кухарчук), нині єпископ Житомирський і Овруцький[5]. Зараз у сані ієромонаха насельник Феофіл (Бліщ).

Примітки
  1. Храмове свято Свято-Іоано-Золотоустівського монастиря « Статті « ЛЬВІВСЬКА ПРАВОСЛАВНА БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ ПЦУ. lpba.org.ua. Процитовано 16 липня 2020.
  2. MyList.com.ua. mylist.com.ua. Процитовано 16 липня 2020.
  3. Храм « ЛЬВІВСЬКА ПРАВОСЛАВНА БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ ПЦУ. lpba.org.ua. Процитовано 16 липня 2020.
  4. Біографія » Коломийська єпархія. kolomija.com. Процитовано 16 липня 2020.
  5. Правлячий архієрей. stgeorge.org.ua. Процитовано 16 липня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.