Львівсько-Сокальська єпархія ПЦУ

Львівсько-Сокальська єпархія[1] єпархія Православної Церкви України на території Львівської області.

Львівсько-Сокальська єпархія
Герб єпархії
Основні дані
Церква Православна Церква України
Заснована 1992
Юрисдикція Львівська область, північні райони.
Єпархіальний центр Львів
Кафедральний собор Покровська церква (Львів)
Благочинь 11
Парафій 295
Монастирів 2
Священиків 265
Сайт gradleva.com
Правлячий архієрей

Львівський і Сокальський

митрополит Димитрій (Рудюк)
Категорія:Львівська єпархія УПЦ КП

До утворення Православної Церкви України була єпархією Української православної церкви Київського патріархату.

Загальні відомості

На чолі єпархії в різні часи стояли видатні ієрархи. Тут діяло славнозвісне Львівське Успенське ставропігійне братство, яке відіграло важливу роль в збереженні Православ'я на Галичині.

Єпархію неодноразово відвідували Предстоятелі Помісних Православних Церков. Лише у ХХ столітті таких візитів було кілька. У червні 1975 р. до Львова прибув румунський патріарх Юстиніан, у вересні 1986 р. сербський патріарх Герман, а 24-26 серпня 1987 р. константинопольський Димитрій І.

Храм Покрови Пресвятої Богородиці у Львові

1988 року Львів став одним з центрів відзначення 1000-ліття Хрещення Русі, що відбулось на Святоюрській площі.

Ікони Свято-Покровського Кафедрального Собору (Львів)

19 серпня 1989 року настоятель львівської церкви Петра і Павла протоієрей Володимир Ярема проголосив вихід парафії з юрисдикції Московського Патріархату. Впродовж кількох місяців десятки парафій у єпархії проголосили свій перехід до складу відродженої Української Автокефальної Православної Церкви.

У квітні 1990 р. на Львівську кафедру висвячено відомого у Львові священика, служителя Преображенської церкви, прот. Андрія Горака. Цього ж року, після тривалих конфліктів і протистоянь, відбулося передання Львівського кафедрального собору св. Юра Українській Греко-Католицькій Церкві. Для кафедрального собору та єпархіального управління УПЦ КП, згідно рішення міськради, було віддано закритий храм у центрі Львова. Після капітального ремонту владика Андрій посвятив православний кафедральний собор у Львові Покрову Пресвятої Богородиці. У жовтні 1990 року Львів відвідав Патріарх Мстислав (Скрипник).

Храм святого Володимира у Червонограді

З утворенням у червні 1992 року УПЦ Київського Патріархату, реформи охопили і Львівську кафедру: 8 вересня на її основі було створено дві окремі одиниці Львівсько-Сокальську і Дрогобицько-Самбірську. У березні 1992 року Львівська Духовна Семінарія УАПЦ увійшла до складу УПЦ Київського Патріархату. У 1995 архієпископ Львівський Андрій (Горак), член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату, був удостоєний сану митрополита.

В єпархії плідно функціонує Львівська православна богословська академія. Завдяки зусиллям ректора та професорсько-викладацького складу духовна школа щорічно випускає десятки кандидатів на посади церковно- і священнослужителів, задовольняючи потреби не лише Львівської, але й інших українських єпархій.

Православні священики Львівсько-Сокальської кафедри здійснюють душпастирські обов'язки не лишена парафіях, але й у численних державних навчальних закладах, військових частинах, вони проводять заняття у недільних церковних школах, їх запрошують на уроки етики у загальноосвітні школи.

Львівсько-Сокальська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату становить лише частину давньої єпархії Львівської, Галицької і Кам'янецької.

Правлячі архієреї

Благочиння

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Бродах

До її складу на 1 січня 2021 р. входять 11 благочинь:

  • Бродівське благочиння
  • Буське благочиння
  • Городоцьке благочиння
  • Жовківське благочиння
  • Золочівське благочиння
  • Кам'янко-Бузьке благочиння
  • Львівське благочиння
  • Перемишлянське благочиння
  • Пустомитівське благочиння
  • Радехівське благочиння
  • Сокальське благочиння

із 295 парафіями. У парафіях єпархії (згідно із штатним реєстром) служать 265 священиків, 6 дияконів, виходить з 2002 року єпархіальний журнал «Церковні дзвони» накладом 3000 екземплярів.

Монастирі єпархії

  • чоловічий монастир на честь Святого Іоанна Золотоустого м. Львів вул. Лисенка 43. Настоятель ієромонах Кипріан (Лозинський).
  • жіночий монастир св. рівноапостольного кн. Володимира Великого м. Червоноград.

Храми єпархії

Бродівське благочиння, благочинний митр. прот. Василій Шира

  • м. Броди, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
  • м. Броди, Церква св. ап. Петра і Павла
  • с. Ясенів, Церква Свято-Миколаївська (1818)
  • с. Грималівка, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1934)
  • с. Пониква, Церква св. мч. Параскеви-П'ятниці
  • с. Язлівчик, Церква Свято-Михайлівська

Буське благочиння, благочинний митр. прот. Петро Салабай

  • м. Буськ, Церква св. ап. Петра і Павла
  • с. Брахівка, Церква Собору Пресвятої Богородиці
  • с. Кути, Церква Свято-Успенська
  • с. Мармузовичі, Церква Свято-Миколаївська
  • с. Топорів, Церква Свято-Покровська
  • с. Чаниж, Церква Свято-Успенська

Городоцьке благочиння, благочинний митр. прот. Роман Шак

Жовківське благочиння, благочинний митр. прот. Степан Кіндрат

Золочівське благочиння, благочинний митр. прот. Володимир Легкий

Кам'янко-Бузьке благочиння, благочинний митр. прот. Ярослав Шикула

Львівське благочиння, благочинний митр. прот. Ярослав Дуда

Перемишлянське благочиння, благочинний митр. прот. Олег Коваль

Пустомитівське благочиння, благочинний митр. прот. Григорій Манюк

Радехівське благочиння, благочинний митр. прот. Зеновій Середницький

Сокальське благочиння, благочинний митр. прот. Михайло Гнатів

Герб Єпархії

На щиті зі срібною базою зображено ікону Львівської Божої Матері «Одигитрія», що особливо почитається у Львові та області. Щит вписаний у пурпуровий картуш з гербами кафедрального міста Лева та Галицького краю на правій та лівій сторонах відповідно. Картуш увінчується оздобленою рубінами темно-синьою митрополичою митрою із медальйонами Спаса Нерукотворного в центрі та Покрову Богородиці і Святителя Миколая на правій та лівій сторонах відповідно.

Щитотримачі: Ангели-хоронителі єпархії та земель Галичини, які тримають щит та покладені позаду герба у косий Андріївський хрест золоті хрест та митрополичий посох, що символізує постійну опіку з Висоти та благодать Божу, яка передається через правлячого архиєрея.

Під гербом — символізація вірних епархії: «Виноградник, що його насадила Правиця Твоя», оповитий блакитною стрічкою з молитовним надписом «Пресвятая Богородице, спаси нас» як символ передачі себе під опіку Небесної Покровительки «Одигитрії». Завершує герб панагія із зображенням Святителя Димитрія Ростовського.[2]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.