Львівсько-Сокальська єпархія ПЦУ
Львівсько-Сокальська єпархія[1] — єпархія Православної Церкви України на території Львівської області.
| ||||
Герб єпархії | ||||
Основні дані | ||||
Церква | Православна Церква України | |||
---|---|---|---|---|
Заснована | 1992 | |||
Юрисдикція | Львівська область, північні райони. | |||
Єпархіальний центр | Львів | |||
Кафедральний собор | Покровська церква (Львів) | |||
Благочинь | 11 | |||
Парафій | 295 | |||
Монастирів | 2 | |||
Священиків | 265 | |||
Сайт | gradleva.com | |||
Правлячий архієрей | ||||
Львівський і Сокальський | ||||
Категорія:Львівська єпархія УПЦ КП |
До утворення Православної Церкви України була єпархією Української православної церкви Київського патріархату.
Загальні відомості
На чолі єпархії в різні часи стояли видатні ієрархи. Тут діяло славнозвісне Львівське Успенське ставропігійне братство, яке відіграло важливу роль в збереженні Православ'я на Галичині.
Єпархію неодноразово відвідували Предстоятелі Помісних Православних Церков. Лише у ХХ столітті таких візитів було кілька. У червні 1975 р. до Львова прибув румунський патріарх Юстиніан, у вересні 1986 р. — сербський патріарх Герман, а 24-26 серпня 1987 р. — константинопольський Димитрій І.
1988 року Львів став одним з центрів відзначення 1000-ліття Хрещення Русі, що відбулось на Святоюрській площі.
19 серпня 1989 року настоятель львівської церкви Петра і Павла протоієрей Володимир Ярема проголосив вихід парафії з юрисдикції Московського Патріархату. Впродовж кількох місяців десятки парафій у єпархії проголосили свій перехід до складу відродженої Української Автокефальної Православної Церкви.
У квітні 1990 р. на Львівську кафедру висвячено відомого у Львові священика, служителя Преображенської церкви, прот. Андрія Горака. Цього ж року, після тривалих конфліктів і протистоянь, відбулося передання Львівського кафедрального собору св. Юра Українській Греко-Католицькій Церкві. Для кафедрального собору та єпархіального управління УПЦ КП, згідно рішення міськради, було віддано закритий храм у центрі Львова. Після капітального ремонту владика Андрій посвятив православний кафедральний собор у Львові Покрову Пресвятої Богородиці. У жовтні 1990 року Львів відвідав Патріарх Мстислав (Скрипник).
З утворенням у червні 1992 року УПЦ Київського Патріархату, реформи охопили і Львівську кафедру: 8 вересня на її основі було створено дві окремі одиниці Львівсько-Сокальську і Дрогобицько-Самбірську. У березні 1992 року Львівська Духовна Семінарія УАПЦ увійшла до складу УПЦ Київського Патріархату. У 1995 архієпископ Львівський Андрій (Горак), член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату, був удостоєний сану митрополита.
В єпархії плідно функціонує Львівська православна богословська академія. Завдяки зусиллям ректора та професорсько-викладацького складу духовна школа щорічно випускає десятки кандидатів на посади церковно- і священнослужителів, задовольняючи потреби не лише Львівської, але й інших українських єпархій.
Православні священики Львівсько-Сокальської кафедри здійснюють душпастирські обов'язки не лишена парафіях, але й у численних державних навчальних закладах, військових частинах, вони проводять заняття у недільних церковних школах, їх запрошують на уроки етики у загальноосвітні школи.
Львівсько-Сокальська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату становить лише частину давньої єпархії Львівської, Галицької і Кам'янецької.
Правлячі архієреї
Благочиння
До її складу на 1 січня 2021 р. входять 11 благочинь:
- Бродівське благочиння
- Буське благочиння
- Городоцьке благочиння
- Жовківське благочиння
- Золочівське благочиння
- Кам'янко-Бузьке благочиння
- Львівське благочиння
- Перемишлянське благочиння
- Пустомитівське благочиння
- Радехівське благочиння
- Сокальське благочиння
із 295 парафіями. У парафіях єпархії (згідно із штатним реєстром) служать 265 священиків, 6 дияконів, виходить з 2002 року єпархіальний журнал «Церковні дзвони» накладом 3000 екземплярів.
Монастирі єпархії
- чоловічий монастир на честь Святого Іоанна Золотоустого м. Львів вул. Лисенка 43. Настоятель ієромонах Кипріан (Лозинський).
- жіночий монастир св. рівноапостольного кн. Володимира Великого м. Червоноград.
Храми єпархії
Бродівське благочиння, благочинний митр. прот. Василій Шира
Буське благочиння, благочинний митр. прот. Петро Салабай
Городоцьке благочиння, благочинний митр. прот. Роман Шак
- с. Артищів, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Бар, Церква св. влмч. Димитрія Солунського
- с. Бучали, Церква св. Арх. Гавриїла
- смт. Великий Любінь, Церква Свято- Миколаївська
- м. Городок, Церква Різдва Івана Хрестителя
- м. Городок, Церква на честь ікони Пресвятої Богородиці Холмська
- с. Галичани, Церква св. Козьми і Даміана
- с. Дроздовичі, Церква Свято-Миколаївська
- с. Зелений Гай, Церква Вознесіння Господнього
- м. Комарно, Церква Свято-Михайлівська
- с. Кліцько, Церква Успення Пресвятої Богородиці
- с. Лівчиці, Церква Свято-Миколаївська
- с. Нове Село, Церква Свято-Миколаївська
- с. Мавковичі, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Монастирець, Церква Обрізання Господнього
- с. Мшана, Церква Свято-Введенська
- с. Мильчиці, Церква св. влмч. Димитрія Солунського
- с. Переможне, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Зелений Гай, Церква Свято-Вознесенська
- с. Родатичі, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Тулиголове, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Черляни, Церква Преображення Господнього
- с. Чуловичі, Церква св. ап. Филипа
Жовківське благочиння, благочинний митр. прот. Степан Кіндрат
- с. Малі Грибовичі, Церква Свято-Троїцька (2014)
- с. Гребінці, Церква Свято-Миколаївська
- с. Городжів, Церква Свято-Миколаївська
- м. Рава-Руська, Церква св. мч. Бориса і Гліба
- с. Крехів, Церква прп. Параскеви Сербської
- смт. Магерів, Церква св. вмч. Юрія Переможця
- с. Кошелів, Церква Введення у храм Пресвятої Богородиці
- с. Нове Село, Церква Свято-Покровська
- с. Стронятин, Церква Хресто-Воздвиженська
- с. Монастирок, Церква Свято-Успенська
- с. Погарисько, Церква св. кн. Володимира Великого
- с. Кам’яна Гора, Церква Всіх Святих
- с. Замок, Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці
- с. Гійче, Церква свв. безсрр. Косьми й Даміана
- с. Мацошин, Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці
- с. Глинськ, Церква Свято-Успенська
- с. Волиця, Церква св. влмч. Димитрія Солунського
- м. Жовква, Церква св. ап. Петра і Павла
Золочівське благочиння, благочинний митр. прот. Володимир Легкий
- м. Золочів, Церква Свято-Воскресенська
- с. Гончарівка, Церква Свято-Миколаївська
- с. Погорільці, Церква св. влмч. Параскеви
- с. Скнилів (1848), Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Кам'янко-Бузьке благочиння, благочинний митр. прот. Ярослав Шикула
- с. Велике Колодно, Церква Хресто-Воздвиженська
- с. Воля-Жовтанецька, Церква Арх. Михаїла
- с. Горпин, церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Дідилів, Церква Свято-Воскресенська, почергово із громадою УГКЦ.
- с. Дернів, церква св. Микити
- с. Забужжя (Кам'янка-Бузький район) церква Свято-Миколаївська
- с. Желдець, церква Воскресіння Христового
- с. Жовтанці, церква Свято-Успенська
- с. Колоденці, Церква св. пророка Іллі
- с. Кукезів, Церква Свято-Миколаївська
- с. Тадані, Церква Свято-Миколаївська
- м. Кам’янка-Бузька, храм Різдво-Богородичний
- смт. Добротвір, Церква св. апп. Петра і Павла
- с. Новий Став, Церква Богоявлення Господнього
- с. Старий Добротвір, церква святих Володимира і Ольги
- с. Стриганка, церква Свято-Покровська
- с. Тадані, церква Свято-Миколаївська
- с. Честині, Церква Свято-Миколаївська
Львівське благочиння, благочинний митр. прот. Ярослав Дуда
- м. Львів кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці
- м. Львів церква ікони Божої Матері "Всецариці"
- смт. Брюховичі церква Свято-Введенська
- м. Львів церква Свято-Миколаївського княжого храму
- м. Львів Рясне-1 церква Свято-Троїцька
- м. Львів церква св. Параскеви-П'ятниці
- м. Львів (перехрестя Любінська-Виговського) церква Свято-Вознесенська
- м. Львів церква всіх святих землі Української на Збоїщах
- м. Львів Сихів церква Свято-Володимирська
- м. Львів церква Покрови Пресвятої Богородиці на Левандівці
- м. Львів церква Покрови Пресвятої Богородиці (Клепарів)
- м. Львів Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- смт. Рудне церква Покрови Пресвятої Богородиці
Перемишлянське благочиння, благочинний митр. прот. Олег Коваль
- м. Перемишляни, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Дусанів, Церква Свяо-Вознесенська
- с. Свірж, Церква Свято-Покровська
Пустомитівське благочиння, благочинний митр. прот. Григорій Манюк
- с. Давидів, Церква святих Верховних Апостолів Петра і Павла
- с. Черепин, Церква блаженної Ольги
- с. Оброшино, Церква Святого Духа
- с. Підберізці, Церква Архістратига Михаїла
- с. Семенівка, Церква святого Пророка Іллі
- с. Сокільники, Церква Успіння Пресвятої Богородиці
- с. Чижиків, Церква введення у храм Пресвятої Богородиці
- с. Чишки, Церква Успіння Пресвятої Богородиці
- с. Ков'ярі, Церква Свято-Михайлівський
Радехівське благочиння, благочинний митр. прот. Зеновій Середницький
- с. Березівка, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Дмитрів, церква Воздвиження Хреста Господнього
- с. Немилів, церква св. влмч. Димитрія Солунського
- с. Синьків, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Торки, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Оглядів, Церква Свято-Михайлівська (1802)
- с. Монастирок-Оглядівський, Церква Свято-П'ятницька (1774)
- с. Опліцько, Церква Свято-П'ятницька
- с. Сабанівка, Церква св. влмч. Димитрія Солунського
- с. Кустин, Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1908)
- с. Пиратин, Церква св. влмч. Юрія Переможця (1879)
- с. Бабичі, Церква Пресвятої Трійці (1914)
- с. Шайноги, Церква Свято-Онуфріївська
- с. Барилів, Церква Свято-Симеонівська (1885)
- м. Радехів, Церква перенесення мощей св. Миколая
- с. Кустин, Церква
- с. Тетевчиці, Церква Свято-Вознесенська
Сокальське благочиння, благочинний митр. прот. Михайло Гнатів
- м. Червоноград, Свято-Володимирівський Собор
- м. Червоноград, Церква Успіння Пресвятої Богородиці
- м. Червоноград, Церква Преображення Господнього
- м. Червоноград, Церква Свято-Михайлівська
- м. Червоноград, Церква св. влмч. Юрія Переможця
- м. Белз, Церква Свято-Миколаївська
- с. Жужеляни, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Воронів, Церква Свято-Миколаївська
- с. Залижня, Церква Свято-Миколаївська
- с. Княже, Церква Свято-Миколаївська
- с. Бутини, Церква Свято-Михайлівська
- с. Низи, Церква Хресто-Воздвиженська
- с. Шишаки, Церква св. влмч. Юрія Переможця
- с. Двірці, Церква Преображення Господнього
- с. Волиця, Церква Всіх святих землі Української
- с. Пристань, Церква Свято-Михайлівська
- с. Піддовге, Церква Свято-Покровська
- с. Острів Церква Свято-Михайлівська
- с. Перемисловичі, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Реклинець, Церква Свято-Троїцька
Герб Єпархії
На щиті зі срібною базою зображено ікону Львівської Божої Матері «Одигитрія», що особливо почитається у Львові та області. Щит вписаний у пурпуровий картуш з гербами кафедрального міста Лева та Галицького краю на правій та лівій сторонах відповідно. Картуш увінчується оздобленою рубінами темно-синьою митрополичою митрою із медальйонами Спаса Нерукотворного в центрі та Покрову Богородиці і Святителя Миколая на правій та лівій сторонах відповідно.
Щитотримачі: Ангели-хоронителі єпархії та земель Галичини, які тримають щит та покладені позаду герба у косий Андріївський хрест золоті хрест та митрополичий посох, що символізує постійну опіку з Висоти та благодать Божу, яка передається через правлячого архиєрея.
Під гербом — символізація вірних епархії: «Виноградник, що його насадила Правиця Твоя», оповитий блакитною стрічкою з молитовним надписом «Пресвятая Богородице, спаси нас» як символ передачі себе під опіку Небесної Покровительки «Одигитрії». Завершує герб панагія із зображенням Святителя Димитрія Ростовського.[2]
Примітки
- "УПРАВЛІННЯ ЛЬВІВСЬКО-СОКАЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ)" в ЄДР. Архівовано з першоджерела 28.04.2019..
- Герб Єпархії