Свято-Покровська церква (Сухий Яр)

Свято-Покровська церква — пам'ятка сакральної архітектури, дерев'яна церква із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області. Споруджено 1774 року. У її приміщенні розташована експозиція музею історії української православної церкви[1].

Свято-Покровська церква
Листопад 2010 року
Розташування  Україна, вул. Набережна, 1, Сухий Яр Ставищенського району (перенесено до Переяслав-Хмельницький), Київської області
Кінець будівництва 1774
Будівельна система деревина
 Свято-Покровська церква у Вікісховищі
Вид на церкву (липень 2011 року)

Архітектура

Пам'ятка архітектури Національного значення. Належить до того типу церков, у яких зруби стін усіх дільниць мають однакову висоту. Кожен зруб завершується окремим верхом. Середній зруб ширший і довший за бабинець і вівтар. Центральний зруб і бабинець прямокутної форми, вівтар — п'ятистінний. Зруб зовні шальований вертикально дошками.

Кожен із трьох верхів має по два заломи. Перші заломи полегшують масу зрубів стін, переходять у світловий восьмерик. Другі заломи переходять у видовжені глухі ліхтарі. Їх завершують чітко окреслені грушоподібної форми восьмигранні глави з кованими хрестами складного профілю.

Історичні відомості

Церква збудована у селі Сухий Яр Ставищанського району Київської області у 1774 р. Храм був освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У 1984 році її демонтували і перевезли на територію Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. У 1986 році пам'ятка була реставрована на території музею.

Жителі села збудували у своєму селі такої ж форми церкву, тільки дерев'яними в ній залишились лише барабани та бані.

Музей історії української православної церкви

У приміщенні церкви розташовано експозицію Музею історії Української православної церкви. Представлено портрети видатних діячів православ'я, археологічні старожитності, релігійну літературу XVII—XX ст., речі церковного вжитку й побуту священнослужителів.

  • Вересень 2007
  • Травень 2009 року
  • Вхід до церкви-музею (травень 2010)
  • Церква і цвинтар (травень 2015)
  • Козацькі хрести (липень 2015)
  • Фрагмент експозиції

Примітки
  1. Музей історії Української Православної Церкви

Література
  • Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу: [колект. монографія, присвяч. 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського] / НІЕЗ «Переяслав»; упоряд. О. М. Жам; збір. матеріал. Н. Г. Ткаченко. — Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. — 504 с. — С. 99.
  • Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Путівник. — 2010. — 99 с.
  • Ткаченко Н. Г. До історії комплектування двору козацької Покровської церкви на території Музею народної архітектури Середньої Наддніпрянщини // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» / Збірник наукових статей. — 2012. — Вип. 6 (8). — С. 253—257.
  • Ткаченко Н. Концептуальні засади створення комплексу двору козацької церкви на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» // Могилянські читання. Збірник наукових праць. — Ч. ІІ. — К., 2007. — С. 374.
  • Ткаченко Н. Культові пам'ятки дерев'яної архітектури Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту // Українська культова архітектура у світовому контексті. — К., 2001. — С. 101—104.
  • Ткаченко Н. Г., Жам О. М. До історії формування колекції сакральних пам'яток Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини // Церква — наука — суспільство: питання взаємодії. Матеріали Дванадцятої Міжнародної наукової конференції (28-30 травня). — К., 2014. — С. 87-92.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.