Світова література
Світова́ літерату́ра— сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов’язане з виникненням писемності і художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо. Література кожного народу має свою національну й художню своєрідність, але вона сприймає досягнення літератур інших країн і розвивається у взаємодії з ними, запозичуючи окремі елементи (факти, ідеї, поетичні форми тощо). Тому як поняття всесвітня література була усвідомлена лише в XIX ст., коли особливо поширилися літературні зв’язки різних країн.
- В ширшому значенні цей термін означає всю літературу, створену в будь-якій точці світу від початку існування людської цивілізації.
- У вужчому сенсі — це узагальнена концепція літератур, створених різними мовами, які класифікуються так: Європо-орієнтована література, література за жанрами, література континентів, література націй, і так далі.
Походження терміну
Творцем терміну «світова література» офіційно вважають Йоганна Вольфганга фон Ґете, який у 1827 році вжив німецький вислів Weltliteratur. Але концепція терміну набагато старша (Вольтер, Віко, Лейбніц). Однак саме Гете звертав увагу на загальні тенденції розвитку, взаємозв’язки та характерні специфічні особливості кожної з національних літератур, їх здобутки, спираючись на творчість визначних письменників, які презентують певні літературні явища різних періодів (античність, Середньовіччя тощо), регіонів (Західна Європа, Близький Схід тощо) конкретно зазначених країн.
Ґете був у захваті від виконання робіт Тассо в Франції, стверджуючи, що літературу не повинні обмежувати народи. З 1827 до 1832 в різних дискусіях і бесідах з Еккерману не встановлено ідею світової літератури, і його ідеї були під впливом Гердер, який між 1874. до 1891 опублікував дискусійні ідеї для філософії історії людства.
Історія
У 1894 році в Німеччині з'являється в перше "Історія світової літератури". В англо-американських колах з'являється термін порівняльне літературознавство ("Порівняльне літературознавство", 1952), французькою мовою littérature générale ("Загальна література", 1935) та італійською storia universale (1933). У 1899 році була створена перша кафедра порівняльної літератури в США, і в 1930 році став міжнародно визнаним для науковою дисципліною.
Особливості
До певного часу літературний процес у кожній країні мав відносно замкнений, суто національний характер. Але з розвитком економічних та культурних зв’язків із багатьох національних і місцевих літератур утворюється одна всесвітня література. Всесвітній літературний процес зумовлений розвитком різних національних літератур, які мають власну своєрідність, але водночас існують загальні закономірності, притаманні літературі загалом.
Мова звільнилася від будь-якого "природного", традиційного та стилістичного зв'язку, і канонізується як "літературна". Перший розворот охоплює древню індійську і перську літератури, а пізніше середньовічну літературу і усну літературу багатьох народів.
---
Важливу роль у літературному процесі відіграє взаємодія літератури з іншими видами мистецтва, з культурними та суспільними явищами, з наукою, філософією. Історія літератури тісно пов’язана з історією суспільства, однак їй притаманні власні, внутрішні закони розвитку.
Розвиток і функціонування літературного процесу відбувається як за певної епохи, так і впродовж усієї історії нації, країни, світу. В історії світової літератури відомі кілька етапів розвитку.
Етапи розвитку світової літератури
- Міфологія, усна народна творчість
- Антична література (VIII ст. до н. е. - V ст. н. е.)
- Література доби Середньовіччя (V-XV ст.)
- Література доби Відродження (XV-XVII ст.)
- Література XVII ст.: бароко і класицизм
- Література доби Просвітництва (кінець XVII - XVIII ст.): просвітницький реалізм, просвітницький класицизм, сентименталізм, рококо
- Література XIX ст. : романтизм і реалізм
- Література кінця XIX - другої половини XX ст.: модернізм (паралельно розвиваються інші напрями — реалізм, романтизм)
- Література останньої третини XX - початку XXI ст.: постмодернізм, розвиток інших напрямів
Див. також
Посилання
- Світова література і Шевченко // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 674-690.
- Контактні зв’язки // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 518.
- Світова література // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 372-373.
- Світова література // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 512. — 634 с.
- Marcell Benedek, Világirodalom I. Minerva Budapest 1968
- Claudio Magris, Il concetto di Weltliteratur in Goethe