Сегментація

Сегмента́ція (від лат. segmentum ‘відрізок, смуга’ від лат. seco ‘ріжу, розсікаю’ + лат. -atio ‘іменниковий суфікс із значенням результат виконання процесу’) — у загальному значенні — процес або результат розподілу чого-небудь на окремі частини, сегменти.

  • Сегментація (мовознавство) — лінійне членування мовленнєвого потоку (тексту) на сегменти, що співвідносяться з певними одиницями мови — реченнями, словами, морфемами.
  • Сегментація (синтаксис) — стилістична зміна порядку слів: винесення в початок або кінець речення слова чи слів, в яких міститься головна думка.[1]
  • Сегментація (анатомія тварин) — поділ тіла або окремих органів деяких тварин на ряд ділянок-сегментів.
  • Сегментація (ембріонологія) — дроблення яйця на клітини під час розвитку зародка.
  • Сегментація (обробка зображень) — процес розділення цифрового зображення на кілька сегментів (суперпікселів).
  • Сегментація пам'яті
  • Сегментація (телекомунікації) — процес розділення локальної мережі на декілька незалежних сегментів з метою збільшення загальної швидкості обміну даними.

Примітки
  1. Загнітко А. П. «Душа тисячоліть шукає себе в слові»

Див. також

Джерела
  • Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С. Я. Єрмоленко. — Харків: Фоліо, 2006. — 623 с — (Б-ка держ. мови). — ISBN 966-03-3173-8.
  • Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — Київ: Вища школа, 1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.