Сейфертівська галактика

Се́йфертівська гала́ктика — тип спіральних або неправильних галактик із зореподібним активним ядром, спектр випромінювання якого містить численні широкі дозволені та заборонені емісійні лінії[1], що вказує на потужні викиди газу зі швидкостями 300—5000 кілометрів на секунду. Такі галактики вперше описано 1943 року Карлом Кінаном Сейфертом. До сейфертівських належить близько 1% спостережуваних спіральних галактик, вони є найчисленнішою групою галактик з активними ядрами[1]. Сейфертівські галактики поділяють на дві групи[1]:

  1. Sy1 (Seyfert 1) — об'єднує галактики, у спектрах яких дозволені лінії значно ширші заборонених. Приклади: NGC 5033, NGC 5548.
  2. Sy2 (Seyfert 2) — галактики, у спектрах яких дозволені та заборонені лінії мають приблизно однакову ширину. Ширина ліній невелика (порівняно з Sy1), еквівалентна кількомстам кілометрам на секунду. Приклади: Центавр А, Галактика Вир, Мессьє 77, Мессьє 88.
Галактика Циркуль (ESO 97-G13), сейфертівська галактика другого типу

Є також галактики проміжних типів.

Більшість дослідників дотримуються думки, що активність ядер зумовлена наявністю надмасивної чорної діри в ядрі такої галактики[2].

Посилання
  1. Галактики сейфертівські // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 92—93. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Галактики з активними ядрами // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 91. — ISBN 966-613-263-X.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.