Селезінка Неоніла
Неоніла Селезінка (11 листопада 1896, Стрий — 23 травня 1941, Радехів) — українська громадська та культурна діячка у Галичині, голова «Союзу Українок», делегат Лондонського з'їзду Жіночої гільдії.
| Неоніла Селезінка | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Неоніла Бобикевич |
| Народилася |
11 листопада 1896 Стрий |
| Померла |
23 травня 1941 (44 роки) Радехів |
| Національність | українка |
| Діяльність | громадська активістка |
Життєпис
З роду Бобикевичів-Нижанківських, закінчила ліцей у Перемишлі, повінчалася із сином священика Ярославом Селезінкою.
Керувала філією Союзу українок в Радехові. 1930-го подружжя Селезінок було кинуто до тюрми в Золочеві, де протримали місяць і відправили до тюрми в Тернополі. Після цього Неоніла оголошує голодування, це пришвидшило звільнення. 1934 року її обрано делегатом з'їзду Міжнародної жіночої гільдії, що відбувся в Лондоні.
З приходом перших совітів заарештовано її чоловіка Ярослава Селезінку та після кількаденних катувань вивезли в невідомому напрямі. Неоніла переїздить у Львів, до сестри чоловіка — посла Волоидмира Кузьмовича, якого невдовзі також арештовують. Після цього вона серйозно захворіла, а навесні 1941-го родину попередили про можливий арешт, серце не витримало, 23 травня 1941 року Неоніли не стало.
Похована у м. Броди на міському цвинтарі.