Семен Рубан
Семе́н Ру́бан (*д/н —після 1693) — український політичний та військовий діяч, кошовий отаман Війська Запорозького у 1692—1694 роках.
Семен Рубан | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | після 1693 |
Громадянство | Військо Запорозьке |
Національність | українець |
Посада | кошовий отаман |
Термін | 1692-1694 роки |
Попередник | Іван Гусак |
Наступник | Іван Шарпило |
Конфесія | православ'я |
Життєпис
Про місце і дату народження немає відомостей. До 1692 року обіймав посаду отамана Полтавського куреня. У червні 1692 року більшість запорожців визнали необхідним збереження миру з Кримським ханством. Проти цьоговиступив кошовий Іван Гусак, тому кош позбавив його булави і замість нього обрав кошовим Семена Рубана, активнішого прихильника миру з ханством.
Семен Рубан відправив посольство до кримського хана Селіма I, що знаходився у місті Кілія (гирло Дунаю), де було укладено мирний договір. Під час каденції Рубана відбувалося активне листування з гетьманом Іваном Мазепою стосовно вільного пересування між Лівобережжям та Січчю, а також торгівлі. Разом з тим кошовий погодився інформувати Івана Мазепу стосовно планів та пересування татар.
У січні 1693 року запорожці переобрали Рубана на отаманство. Протягом листування та декількох посольств вдалося налагодити стосунки з гетьманом та отримати від московського царя Петра I відповідне постачання тканинами, харчами та грошима.
У 1694 році втретє обирається кошовим отаманом. В цей час на Січ прибуває гетьман Петро Іваненко, який пропонував об'єднатися з Кримським ханством проти гетьмана Івана Мазепи. Втім запорожці під впливом Семена Рубана відмовилися від цієї пропозиції. Тоді ж оголосили про розірвання миру з кримськими ататрами, про що у квітні доповіли московському уряду. Але у травні Рубана було позбавлено булави за те, що не зміг вдало протидіяти нападу татар, які захопили значну кількість козацької худоби. Про подальшу долю немає відомостей.