Сенгалевич Федір Миколайович

Фе́дір Микола́йович Сенгале́вич (Хведір Сингалевич; 17 лютого 1875, Бахтин[1] — 1941, Київ) — український лікар, етнограф і громадський діяч. Псевдонім - Бахтинський Федір[2].

Сенгалевич Федір Миколайович
Народився 1890
Бахтин, Мурованокуриловецький район, Вінницька область
Помер 1941
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність лікар

У 1908—1923 роках працював у земській лікарні в Богуславі, потім лікар у Лук'янівській тюрмі в Києві; засновник і керівник музею при богуславській "Просвіті" та гімназії у Богуславі в 1917—1918 роках.

Збирав етнографічні матеріали і співпрацював у виданні ВУАН (1927—1930). Зокрема, 21 квітня 1926 року виголосив доповідь на Етнографічній комісії за темою "Київські вуличні співці"[3].

Переклада разом з Ш.Соколовою "Острівні черепахи" з Тому 16 творів Джека Лондона видавництва "Сяйво" (київ, 1927-1930рр.)[4]. Його перекладні тексти увійшли до "Антології літератур Сходу" (Харківський університет 1961)[5]. Цю збірку оповідань "Тесманові черепахи" перевидано 1930 року.

У жовтні 1941 року розстріляний у Києві німецькою окупаційною владою в урочищі Бабин Яр[6].

Наукові Праці

Його розвідки надруковані в«Етнографічному віснику» 1927, у «Бюлетені Етнографічної Комісії ВУАН» 1930, про «Київський некропіль» («Хроніка Археології та Мистецтва», чч. 1, 2, 1930) та інші. Вивчав історію Києва. Видав збірку «Повітові оповідання».

Сенгалевич Ф. Повітові оповідання / Федіp Бахтинський [псевд.]. – Богуслав: День. 1-а Деpж. дpук., 1922. Зб. 1. – 34 с.

Сенгалевич Ф. Повітові оповідання / Федіp Бахтинський [псевд.]. - Богуслав: День. 1-а Деpж. дpук., 1922. Зб. 2.[7]

Бахтинський, Ф. Кобзар Митяй // Музика, 1925, № 11-12 — С.436-437

Бахтинський, Ф. Київські вуличні співці // Музика, 1925, № 11-12, — С. 434—436, 1927, № 3 — С.40-43

Сенгалевич Ф. Київські лірники / Ф. Сенгалевич. Етнографічний вісник книга 3 / за гол. ред. А. Лободи, В. Петрова. - Київ : Друкарня Української Академії Наук, 1926.- С. 70-75.

Сенгалевич Х. Золота грамота (із споминів про 60-ті роки). За сто літ : Матеріяли з громадського й літературного життя України XIX і початків XX століття Кн. 1 : (Записок б[увшої] Історичної секції Українського наукового товариства в Київі. Т. XXIV) / Під редакцією голови секції акад. Михайла Грушевського. – [Київ]: Державне видавництво України, 1927. - С.67-72.

Бахтинський Ф. [Сенгалович] Асирійці (Асори) у Києві (Нотатки етнографічні). Східниц Світ. 1928 №6. - С.213-235

Бахтинський Ф. [Сенгалович] Епітафійна поезія київських некрополів. Життя й революція. Місячник. Книжка ХІ, листопад 1928. - с.186-193.[8]

Бахтинський Ф. [Сенгалович] Пісні корейців. Східний Світ. 1929. №1-2 (7-8) - С.331-337.

Сенгалевич Ф. Гаївки. Бюлетень етнографічної комісії Всеукраїнської академії наук - К., 1930. - №12. - С.9-15.

Сенгалевич Ф. Некрополь Київський (Революційні могили). Хроніка археології та мистецтва, 1930, ч. 1 - С.71-72.

Сенгалевич Ф. Київський некропіль ІІ. Щекавиця (Могили магістрацьких діячів). Хроніка археології та мистецтва, 1930, ч. 2 - С.71-74.

Бахтинський [Сенгалович] Ф. “Латинський квартал” у Києві: Паньківщина: [Історія місцевості, що оточує ун-т] // Глобус. – 1931. – № 9–10. – С. 135–136: іл.[9]

Бахтинський [Сенгалович] По старому Києву. Циганський провул. // Глобус. – 1931. – № 1. – С. 14–15: іл.[9]

Бахтинський [Сенгалович] Ф. По старому Києву: Татарка // Глобус. – 1931. – № 2 (171). – С. 30–31: іл.[9]

Бахтинський [Сенгалович] Ф. З старих карток Києва: [Колиш. садиба Мерінга (вул. К. Маркса)] // Глобус. – 1932. – № 10. – обкл., С. 3: іл.[9]

Бахтинський [Сенгалович] Ф. З старих карток Києва: [Колиш. садиба Мерінга (вул. Заньковецької)] // Глобус. – 1932. – № 10. – С. 3: іл.[9]

Бахтинський [Сенгалевич] Ф. Київські гончарі // Глобус. – 1932. –№ 21–22. – С. 17.

Бахтинський Ф. Від конки до трамваю // Глобус. – 1933. – № 2. – С. 13. Історія трамваю в Києві 1892–1932 рр.

Бахтинський Ф. Червонопрапорна вул. // Соціаліст. Київ. – 1933. – № 5–6. – С. 48–49.[9]

Бахтинський [Сенгалевич] Ф., Ясинський Я. Вчора і сьогодні: [Колиш.Шулявка] // Соціаліст. Київ. – 1933. – № 5–6. – С. 11–14[9]

Бахтинський Ф. Київські театри: Сторінки з минулого // Пролетар. правда. – 1937. – 27 квіт

Сенгалевич Ф. Любимий гість київлян // П.І.Чайковський на Україні: матеріали і документи / упорядник Л.Файнштейн; ред. і предм. А.Ольховський. Київ: Мистецтво, 1940, с.119.




Бахтинський Ф. Національні меншості в м. Києві (нарис) / Федір Бахтинський // Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ф. Х,  № 1056, арк. 1.

Примітки
  1. Серветник, Василь. Люди твої, Мурованокуриловеччино. https://vseosvita.ua/library/ludi-tvoi-murovanokuriloveccino-zbirka-podvigi-murovanokurilivcan-na-trudovij-nivi-vidatni-diaci-krau-43542.html (українська). Процитовано 2018.10.31.
  2. Бишова, Т. (2012). Деякі особливості опрацювання джерельної бази при упорядкуванні персоналій Українського національного біографічного архіву. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (34). с. 517–522. ISSN 2224-9516. Процитовано 29 листопада 2021.
  3. Етнографічний вісник (1925-1930). 1925.
  4. Коломієць, Лада (2015). Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу» : навчальний посібник (українська). Вінниця: Нова Книга. с. 84. ISBN 978-966-382-574-8.
  5. Romanenchuk, Bohdan (1969). Азбуковник. Енциклопедія української літератури. Т.1. (українська). Philadelphia: Kyiv Publishing. с. 110.
  6. Те, що не можна забути. Збруч (укр.). 17 травня 2018. Процитовано 29 листопада 2021.
  7. День — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 29 листопада 2021.
  8. Електронна бібліотека "Культура України". elib.nlu.org.ua. Процитовано 29 листопада 2021.
  9. Історія міста Києва з найдавніших часів до 2000 року. Т. 1 :  Хронологічний літопис міста Києва (2009). www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 29 листопада 2021.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.