Серапіон (Маєвський)
Єпископ Серапіон (Симеон Маєвський; 1827, Харківська губернія — 5 грудня 1891, Катеринослав) — архієрей Російської православної церкви, єпископ Катеринославський та Таганрозький.
| Єпископ Серапіон | ||
| ||
|---|---|---|
| 6 березня 1882 — 16 лютого 1885 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | Нафанаїл (Соборов) | |
| Наступник: | Нафанаїл (Соборов) | |
| ||
| 15 травня 1876 — 6 березня 1882 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Громада: | Чернігівська та Новгород-Сіверська єпархія | |
| Попередник: | Нафанаїл (Савченко) | |
| Наступник: | Веніамін (Биковський) | |
| ||
| 4 травня 1869 — 15 березня 1876 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Громада: | Чернігівська та Новгород-Сіверська єпархія | |
| ||
| 1 грудня 1862 — 4 травня 1869 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Громада: | Самарська духовна семінарія | |
| ||
| 13 листопада 1859 — 1 грудня 1862 | ||
| Громада: | Ризька духовна семінарія | |
| Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна академія і Харківська духовна семінарія (1847) | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Симеон Маєвський | |
| Народження: | 1827 Україна Харківська губернія | |
| Смерть: | 5 грудня 1891 Катеринослав | |
| Священство: | 11 вересня 1851 | |
| Чернецтво: | 3 квітня 1851 | |
| Єп. хіротонія: | 4 березня 1869 | |
Життєпис
Народився в сім'ї священика.
1847 — закінчив курс Харківської духовної семінарії і поступив до Санкт-Петербурзької духовної академії.
3 квітня 1851 — пострижений в чернецтво із нареченням імені Серапіон; 7 квітня рукопокладений в ієродиякони, а 29 червня закінчив духовну академію; 11 вересня рукопокладений в ієромонаха.
22 грудня 1851 — призначений наглядачем Кириловських духовних училищ Новгородської єпархії, а 29 березня 1853 переведений вчителем Староруського духовного училища.
23 грудня 1853 — отримав ступінь магістра.
14 квітня 1857 — призначений професором Ризької духовної семінарії, а 13 листопада 1859 — поставлений інспектором тієї ж семінарії.
16 червня 1861 — зведений в сан архімандрита.
1 грудня 1862 — переведений редактором Самарської духовної академії.
Єпископське служіння
4 травня 1869 — хіротонія в єпископа Новгород-Сіверського, вікарія Чернігівської єпархії.
15 травня 1876 — призначений єпископом Чернігівським та Ніжинським.
1876 — обраний почесним членом Церковно-археологічного товариства.
1880 — заснував у Чернігівський єпархії для духовенства емеритальну касу.
6 березня 1882 — переміщений єпископом Архангельським та Холмогорським.
16 лютого 1885 — призначений єпископом Катеринославським та Таганрозьким.
1889 — нагороджений грецьким королем за благоустрій грецької церкви у Таганрозі. Також нагороджений орденом св.. Володимира другого ступеню.
Помер 5 грудня 1891 — після тривалої хвороби (рак шлунку). Відспівував єпископ Сумський Володимир, вікарій Харківської єпархії. Похований у Пустельно-Миколаївському Самарському монастирі Катеринославської єпархії 9 грудня 1891.