Сергій (Ланін)
Сергій Ланін (20 липня 1852 — 5 серпня 1904) — церковний діяч часів Російської імперії.
Сергій Ланін | |
---|---|
Ім'я при народженні | Костянтин |
Народився |
20 липня (1 серпня) 1852 Москва, Російська імперія |
Помер |
5 (18) серпня 1904 (52 роки) Ярославль, Російська імперія |
Підданство | Російська імперія |
Національність | росіянин |
Діяльність | священник |
Alma mater | Московська духовна академія |
Суспільний стан | купецтво |
Посада | архієпископ Ярославський і Ростовський |
Термін | 1903—1904 роки |
Попередник | Іонафан Руднєв |
Наступник | Яків П'ятницький |
Конфесія | православ'я |
Батько | Іван Ланін |
Життєпис
Походив з купецької родини. Його батько Іван Ланін був старообрядцем. Народився 1852 року в Москві, отримавши ім'я Костянтин. Закінчив навчання в другій Московській гімназії. Потім вільним слухачем вступив до Московського університету, звідки перевівся до Московської духовної семінарії. У 1878 році вступив до церковно-історичного відділення Московської духовної академії.
У 1880 році прийняв чернечий постриг, змінивши ім'я на Сергій. 16 червня 1882 року висвячений у сан ієромонаха. Того ж року закінчив духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я і призначений доглядачем Дмитровського духовного училища.
У 1884 році стає соборним ієромонахом Московського Донського монастиря. 1885 року призначено ректором Костромської духовної семінарії та архімандритом Богородицького Ігрицького монастиря. Водночас стає цензором «Костромських єпархіальних відомостей» (до 1888 року). 1887 року призначено головою Костромської єпархіальної училищної ради (до 1889 року). Того ж року став фундатором зразкової школи при Костромської духовної семінарії. Також призначено редактором «Костромських єпархіальних відомостей» (до 1890 року).
1890 року призначено ректор Симбірської духовної семінарії та архімандритом Симбірського Покровського монастиря. 1893 року отримує посаду намісника Києво-Печерської лаври.на цій посаді уславився встановленням в лаврі виняткової богослужбової дисципліни, до якої у Ланіна була незвичайна пристрасть. В результаті богослужіння лаври і її церковние порядки стали зразком для багатьох монастирів.
1896 року стає єпископом Уманським і вікарієм Київської єпархії. Невдовзі очолив єпархіальнну училищну раду. 1902 року отримав Псковсько-Порхівську єпархію. 1903 року призначається архієпископом Ярославським і Ростовським. Помер 1904 року. Поховано в Ярославському кафедральному соборі.
Джерела
- Кузнець Т. В. Вікарії Київської митрополії XIX — початку XX ст.: спроба узагальненого портрета// Емінак: науковий щоквартальник. 2018. № 2 (22) (квітень-червень). Т. 2. С. 27-34.
- Уманское викариатство в структуре епархиального управления Киевской митрополии ХІХ — начала ХХ века[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- РЕКТОРЫ КОСТРОМСКОЙ ДУХОВНОЙ СЕМИНАРИИ