Серпілін Леонід Семенович
Леонід Семенович Серпілін (4 квітня 1912- 27 лютого 1973[1]; псевдоніми: Діброва Ю., Леонченко С.), письменник, родом з Києва.
Серпілін Леонід Семенович | |
---|---|
Народився |
4 квітня 1912 Київ, Російська імперія |
Помер |
27 лютого 1973 (60 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | журналіст |
Alma mater | Київський національний університет будівництва і архітектури |
Знання мов | українська |
Членство | Спілка письменників СРСР |
Жанр | повість |
Партія | КПРС |
Біографія
Леонід Семенович народився в сім'ї робітника. B 1937 oкончіл архітектурний факультет Київського будівельного інституту, навчався у Йосипа Юлійовича Каракіса.[2] C 1933 почав друкуватися. Учасник Великої Вітчизняної війни, під час війни був спецкором по Ворошиловградської області, потім відповідальним секретарем головною республіканської газети «Радянська Україна». На 1946—1947 роки працював відповідальним редактором «Літературної газети» (тепер — «Літературна Україна»), згодом став заступником головного редактора газети «Культура i життя».
Повісті
- «Після війни» (1946),
- «Світанок» (1947)[1],
- «Клятва вад багаттям» (1952),
- «Золота осінь» (1960)[1],
- «Пора весняних вітрів» (1962)[1],
- «Народження людини» (1963)[1],
- «У світлі дня» (1964)[1],
- «Вогник на узліссі» (1967),
- «П'ять днів у вересні» (1973);
- роман у 2 томах «Будівничі» (1955–1957)[1],
- збірка оповідань і нарисів «Березовий гомін» (1969);
- вірші, оповідання для дітей.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Юнаков О. Преподавательская деятельность в годы «борьбы с космополитизмом» // Архитектор Иосиф Каракис. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — С. 272. — ISBN 978-1-68082-000-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.