Се-ма-фор

«Се-ма-фо́р» (пол. Se-Ma-For) — перша польська кіностудія анімаційних фільмів. Дві її роботи, «Танго» (Tango, 1980) та «Петрик і вовк» (Piotruś i wilk, 2006), здобули премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм. Припинила діяльність у 2018.

Се-ма-фор
пол. Se-ma-for
51°45′16″ пн. ш. 19°27′52″ сх. д.
Тип анімаційна студія
Галузь анімація
Засновано 1947, 1999
Закриття (ліквідація) 2018
Штаб-квартира Польща, Лодзь, вул. Таргова 1/3
Продукція анімаційні фільми
se-ma-for.com
 Се-ма-фор у Вікісховищі

Історія

Зовнішні відеофайли
 Перший польський анімаційний фільм «Za króla Krakusa» на YouTube
Пінгвін Пік-Пок із однойменного мультиплікаційного серіалу
Експозиція Музею анімації Се-ма-фор. 2014

1946 року художник Зенон Василевський створив ляльковий анімаційний фільм «За часів короля Кракуса» (пол. Za króla Krakusa)[1]. Прем'єра фільму відбулася восени 1947, започаткувавши цим створення першої і єдиної на той час в Польщі Студії лялькових фільмів, на кіностудії «Film Polski»[2]. Протягом наступних років, у процесі розвитку студії, відбулася низка її реорганізацій.

1950 року на Лодзькій Студії художніх фільмів було створено два підрозділи — Відділ анімаційних фільмів та Відділ лялькових фільмів (на основі колишньої студії). У 1956 останній перетворився на самостійну організацію — Студію лялькових фільмів, що розташувалася у Тушині, поблизу Лодзі[2]. 1961 року було проведено конкурс на нову назву для неї та здійснено чергову реорганізацію. Відтоді вона стала Студією малих форм фільмових «Се-ма-фор» (пол. Se-Ma-For, Studio Małych Form Filmowych)[1].

Наступні два десятиліття були надзвичайно сприятливими для студії. Вона виконувала державні замовлення на виробництво анімаційних серіалів, брала участь у міжнародних проектах[3]. Зокрема, у ці роки були створені такі відомі у Польщі серіали, як «Пригоди Ведмедика Коларгола», «Ведмедик Ушастик», «Три ведмедики», «Малий пінгвін Пік-Пок», «Зачарований олівець», «Пригоди кота Філемона», «Оповідання мумі-тролів» та інші[2].

У 80-х роках XX століття почався поступовий занепад студії — значно знизилася кількість державних замовлень, приміщення в Тушині потребувало капітального ремонту. 1986 року в Лодзі, поблизу офісу «Се-ма-фору», розпочалося будівництво нового знімального павільйону для студії. Через брак фінансів проект не вдалося реалізувати повністю. Студія мала численні борги і, аби спробувати виправити ситуацію, керівництво вирішило змінити її спеціалізацію[3]. У 1990 відбулася чергова реорганізація та зміна назви — на «Кіностудію „Семафор“», що відтепер, крім анімаційних, мала також знімати повнометражні художні фільми, а також займатися кінодистрибуцією[2]. Ця зміна не принесла бажаних позитивних наслідків і 4 жовтня 1999 року, рішенням Комітету Кінематографії, Державне підприємство «Кіностудію „Семафор“» було ліквідовано[3].

В листопаді 1999, під керівництвом польського продюсера Збігнєва Жмудзкі, було засновано приватне підприємство «Кіностудію „Се-ма-фор“», що мало продовжувати діяльність студії, тримаючись давніх традицій[2]. Перші роки були досить успішними. У 2006 студія випустила анімаційний фільм «Петрик і вовк», що здобув низку міжнародних нагород і, зокрема, Премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм. 2008 року було засновано Фільмофонд «Се-ма-фор» (пол. Fundacja Filmowa Se-ma-for), що реалізував освітні та культурні проекти, з метою популяризації анімації й кіномистецтва, зокрема серед дітей і молоді. Також цей фонд забезпечував функціонування Музею анімації «Се-ма-фор» в Лодзі[4].

У 2013 студія випустила анімаційний серіал «Параушек і друзі», що здобув низку нагород і популярність в Польщі. Втім, на його виробництво «Се-ма-фор» взяв грошову позику, яку не зміг повернути і в 2016 році 51 % компанії перейшов у власність британської кіностудії «Small Screen»[5]. Музей анімації неодноразово змінював своє місце розташування і, зрештою, у 2018 році, через несплату накопичених боргів, його було зачинено, а справу передано до прокуратури[6]. Того ж року припинила свою діяльність і анамаційна студія «Се-ма-фор»[7].

Вшанування пам'яті

У 2009 році в Лодзі було розпочато створення сімейного туристичного маршруту «Лодзь казкова» (пол. Łódź Bajkowa), за мотивами фільмів «Се-ма-фору» — в центрі міста встановлюються бронзові скульптури героїв мультфільмів, випущених студією. Заплановано встановлення 17 таких скульптур, станом на 2021 рік їх було десять[8].

Колектив

На кіностудії «Се-ма-фор», у різний час, працювало багато видатних і відомих митців. Серед них, зокрема, Зенон Василевський, Єжи Котовскі, Едвард Стурліс, Тадеуш Вілкош, Лідія Горніцка, Марек Скробецкі, Луціан Дембінські, Збігнєв Котецкі, Збігнєв Рибчинський, Януш Галевіч, Єжи Копчинські[9].

Фільми

Студією «Се-ма-фор» випущено понад 1400 анімаційних фільмів, з них 800 лялькових[9]. Найвідоміші фільми кіностудії[10][11][12]:

  • 1947 — За часів короля Кракуса (пол. Za króla Krakusa)
  • 19641977 Зачарований олівець (серіал, 39 серій)
  • 19681974 Пригоди Ведмедика Коларгола (серіал, 53 серії)
  • 19721974 — Дивний світ кота Філемона (пол. Dziwny świat kota Filemona, серіал, 13 серій)
  • 19751977 — Фердинанд Чудовий (пол. Ferdynand Wspaniały, серіал, 7 серій)
  • 19751987 Ведмедик Ушастик (серіал, 104 серії)
  • 19771981 Пригоди кота Філемона (серіал, 26 серій)
  • 19771982 Оповідання мумі-тролів (серіал, 78 серій)
  • 1980 Танго
  • 19821986, 20002003 Три ведмедики (серіал, 26 серій)
  • 19831989 — Пригод кілька горобчика Спарроу (пол. Przygód kilka wróbla Ćwirka, серіал, 39 серій)
  • 1983 — Щасливі дні мумі-тролів (пол. Szczęśliwe dni Muminków)
  • 1986 — Зима в долині мумі-тролів (пол. Zima w dolinie Muminków)
  • 19861990 — Мауріцій і Хавранек (пол. Maurycy i Hawranek, серіал, 13 серій)
  • 19891992 Малий пінгвін Пік-Пок (серіал, 26 серій)
  • 2006 Петрик і вовк
  • 2008 — Літо мумі-тролів (пол. Lato Muminków)
  • 2010 Мумі-тролі у погоні за кометою
  • 2013 Параушек і друзі (серіал, 26 серій)

Нагороди

Фільми студії здобули близько 300 міжнародних нагород і відзнак[9], зокрема, і дві Премії «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм.

Рік Нагорода Категорія Назва фільму Результат
1981 Гран-прі АСІФА Короткометражний фільм Танго Перемога
1982 Премія «Оскар» Найкращий анімаційний короткометражний фільм Перемога
2006 Премія BAFTA Найкращий анімаційний фільм Петрик і вовк Номінація
2007 Премія «Оскар» Найкращий анімаційний короткометражний фільм Перемога

Джерела та література

  • Antoni Bańkowski, Sławomir Grabowski. Semafor : 1947-1997. — Łódź : Studio Filmowe "Semafor", 1999. — 103 с. — ISBN 83-910960-2-5.
  • Ewa Ciszewska. Głową w dół. Studio Filmowe Semafor w latach 1990-1999 // Kultura filmowa współczesnej Łodzi / Konrad Klejsa. — Łódź : Wydawnictwo Biblioteki Państwowej Wyższej Szkoły Filmowej, Telewizyjnej i Teatralnej, 2015.

Примітки

  1. Iga Lipińska. Nieznana historia polskiej animacji, Część II. Studia-Hegemoni. 16mm.pl (пол.). Процитовано 1 травня 2018.
  2. Se-Ma-For Produkcja Filmowa. audiowizualni.pl (пол.). Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  3. Ewa Ciszewska, 2015
  4. Fundacja Filmowa Se-ma-for. ekonomiaspoleczna.lodz.pl (пол.). Процитовано 4 травня 2018.
  5. A. Rutkowska (27.01.2015). Se-Ma-For przejęty przez angielskie studio - nie spłacił pożyczki. lodz.tvp.pl (пол.). TVP. Процитовано 4 травня 2018.
  6. Krzysztof Boczek (06.04.2018). Muzeum Animacji Se-ma-for zamknięte do odwołania. Sprawę bada prokuratura. lodz.wyborcza.pl (пол.). Газета Виборча. Процитовано 4 травня 2018.
  7. Agnieszka Sowa. Co się stało ze studiem Se-ma-for // Polityka.  2018. Вип. 46 (13 листопада). С. 33-35.(пол.)
  8. Łódź Bajkowa. lodz.travel (пол.). Urząd Miasta Łodzi. Процитовано 17 січня 2022.
  9. Antoni Bańkowski. Starewicz i inni... z Semafora. edukacjafilmowa.eu (пол.). Agencja Pro Cinema. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  10. Studio Małych Form Filmowych Se-Ma-For. Filmografia. filmpolski.pl (пол.). Państwowa Wyższa Szkoła Filmowa, Telewizyjna i Teatralna im. Leona Schillera w Łodzi. Процитовано 6 травня 2018.
  11. Se-Ma-For Studios. bcdb.com (англ.). Процитовано 6 травня 2018.
  12. Se-Ma-For. pl.chopin.nifc.pl (пол.). Narodowy Instytut Fryderyka Chopina. Процитовано 6 травня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.