Сибірський шельф

Сибірський шельф — один з материкових шельфів Північного Льодовитого океану, найбільший континентальний шельф на Землі, частина континентального шельфу Росії. Він простягається від берегів Євразії на 1500 км вглиб Північного Льодовитого океану. Шельф мілководний, середня глибина становить 100 м. На території шельфу розташовується велика кількість островів, найбільші з яких — острів Врангеля, Нова Земля, Новосибірські острови.[1]

Батиметрична/топографічна карта Північного Льодовитого океану та його околиць

Шельф розташований під морями: Карським, Лаптєвих, Східно-Сибірським — і, відповідно, поділяється на шельф Карського моря, шельф моря Лаптєвих і Східно-Сибірський шельф.

На сході він переходить у шельф Чукотського моря, який поділяють між собою російський Далекий Схід і Аляска. На заході він переходить у шельф Баренцевого моря.

Підводний хребет Ломоносова поділяє Сибірський шельф на Євроазійський і Америазійський басейни.

Примітки
  1. Siberian Shelf. www.aquatic.uoguelph.ca. Процитовано 7 січня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.