Острів Врангеля

Острів Врангеля лежить між 70° і 71° паралелями північної широти; 178° східної і 177° меридіаном західної довготи, в Північному Льодовитому океані, в арктичному секторі континентального шельфу Євразії, на межі Східносибірського й Чукотського морів. Від материка (мис Янкана) відокремлюється неглибокою широкою (125 км) протокою Лонга[1].

Острів лежить на арктичній частині материкового шельфу Євразії, найбільші глибини навколишніх вод — 57 м (на південний схід від острова). Острів складений гранітами й глинистими сланцями[2].

Донні осади навколо острова представлені пісками та алевритами[3].

Площа острова становить приблизно 7300 км²[1]. Рельєф острова в центральній частині гористий, в інших — перехідний від височинного до низовинного. Скелясті береги переважно в південній частині, на півночі — низовинні лагунні. Навища точка — гора Радянська (1096 м)[4].

У рельєфі острова виділяється підвищена центральна частина, на північ від якої лежить широка низовина Тундра Академій із сильно розвиненими явищами термокарсту; на південь — вузькі прибережні низовини[4]. Центральну гористу частину розділяє долина річки Мамонтова на більш низьку західну й більш високу східну.

У західному масиві гористої центральної частини виділяють Безименні гори (гора Нанус, 606 м) на півночі та Євстифеєва (Матюшкіна, 661 м) на півдні, розділені долиною річки Гусина[5]. Далеко на північ поблизу узбережжя окремо виситься гора Малий Дрем-Гед (380 м). На схід від Безименних гір, на правому березі річки Мамонтова, підноситься високий масив — Мамонтові гори (Мамонтова, 849 м)[5]. На західному узбережжі Західне плато (пік Береговий, 637 м), яке від гір Євстифеєва відділяє долина річки Неожидана[5]. На південь від цих гір невисоке Південне пасмо пагорбів (269 м) змушує текти річку Мамонтову на захід паралельно південному узбережжю[5].

Найвища частина острова обмежена долинами річок Мамонтова (на заході) й Клер (на сході). Центральні гори з рядом вершин (Радянська, 1096 м; Три Товариша, 814 м; Інкалі, 718 м; Наша, 575 м) лежать вглибині острова, на північ від долини річки Наша, що відокремлює їх від південного прибережного пасма Сомнітєльних гір (гора Білоусова, 620 м) та Мінеєва (Висока, 1007 м)[5]. На південно-східному узбережжі, між гирлами річок Наша та Клер, лежать скелясті висоти Гаваї (241 м)[5].

На півночі центральний підвищений масив переходить в Північні гори з рядом поодиноких вершин, що висяться серед тундри (Перша, 503 м; Кит, 417 м; Тундрова, 394 м)[5]. На північному сході — Східне плато (440 м) з рядом окремих вершин (Кругла, 304 м; Ведмежа, 358 м), що слугують своєрідними ориєнтирами[5]. Через плато ведуть ряд перевалів, Нокко (141 м) на заході й Ведмежий (83 м) на сході[5].

Острів Врангеля омивається водами Східносибірського моря на заході й Чукотського на сході. Кордон між морями проходить від мису Еванс на півночі до мису Блоссом на півдні. На півночі й півдні льодові урвисті береги оторочують довгі низовинні акумулятивні коси, що відокремлюють прибережні лагуни[3]. Південно-західні й східні береги, а також береги острова Геральд — абразійні[3]. На північному узбережжі із заходу на схід лагуни Нанауна, Дрем-Гед, Муштакова, Вульфсона та Таяна оточують піщані коси Дрем-Гед, Муштакова, Чичерина, Андріанова і Бруч[5]. На півночі мілководну бухту Песцову прикриває острів Находка. На півдні великі затоки Південна й Красин, ряд лагун (із заходу на схід): Вайгач, Предательська, Попопва, Базова, Сомнительна, Давидова та Роджерс[5]. На сході: затоки Дублицького й Драгі[5].

На півночі виразний мис Еванс поблизу входу до бухти Песцової. На південному заході миси (з півночі на південь): Флоренс (у гирлі річки Гусина), Пташиний Базар, Західний, Блоссом[5]. На південному сході миси (з півночі на південь): Літке та Верінг (по боках бухти Драгі), Піллар, Більшовик, Корвін (у гирлі річки Клер), Гаваї[5].

Для берегів острова характерні півдобові припливи висотою до 60 см[6].

Острів Врангеля — знімок з космосу

Острів лежить у тихоокеанській області арктичного кліматичного поясу. Взимку область знаходиться під дією циклонічної циркуляції, через що погода нестійка, з більш високими температурами повітря, силами вітрів (часті шторми), хмарністю (не менше 5 балів влітку й 9 взимку) та кількістю атмосферних опадів (200—250 мм на рік) ніж у сусідніх арктичних регіонах[7]. Сильний вплив повітряних мас з Тихого океану. Сильні північні й північно-східні вітри. Середні температури повітря взимку -20..-22 °C, з сильними добовими коливаннями. Середні температури повітря влітку -1..+7 °C. Амплітуда річних коливань температури повітря поблизу поверхні води становить 26..28 °C[7]. Влітку в окремих районах сніг не тане.

Тривалість сонячного сяйва — 1200 годин на рік[7].

Середня солоність поверхневих навколишніх вод 31,5-32,5 ‰ взимку, 29,0-30,0 ‰ влітку[8]. Середня температура поверхневих вод взимку -1,7..-1,8 °C, влітку -1,0..+1,0 °C[8]. Води Чукотського моря тепліші за води Східносибірського, тут відчувається зігріваючий вплив тихоокеанських вод, що потрапляють з Берингового моря через однойменну протоку. Циркуляція навколишніх вод циклонічна[6]. Тривалі вітри відганяють морський лід від узбережжя Аляски, утворюючи Аляскинську ополонку в Чукотському морі й Врангелівський льодовий масив. Останній звідси починає свій багаторічний дрейф через Північний полюс до Атлантичного океану[9].

Річкова мережа північної низовинної частини острова представлена меандруючими річками, що беруть свій початок на північних схилах Центральних гір, або набагато північніше, в рівнинній частині, й несуть свої води до північного узбережжя. Серед яких найбільші (із заходу на схід): Туманний (з лівою притокою Ведмежа), Тундрова (з лівою притокою Лемінгова); Невідома, Кит, Песцова, Красний Флаг з лівою притокою Рівнинна (впадають до бухти Песцової); Гідрографів; Коса (впадає до лагуни Вульфсона); Насхок (притоки Гнила, Північний, Правий і Лівий Насхок), Шумна та Маршрутна (впадають до лагуни Таяна)[5].

Найбільші річки південного сходу: Клер, що бере початок на північних схилах Центральних гір й впадає до Чукотського моря широким естуарієм поблизу мису Корвін, на північ від висот Гаваї; Наша, що тече з південних схилів Центральних гір й впадає в море на північ від бухти Роджерс[5]. З південних схилів Центральних гір збирає води також субсеквентна річка Хижаків, її долина прориває гори Мінеєва й виходить на південне узбережжя на схід від бухти Давидова[5].

Найбільша річка півдня, Мамонтова, бере початок у Безименних горах й впадає до лагуни Предательської. Найбільша її ліва притока — струмок Кришталевий[5].

Західне плато дренує річка Неожиданна, що несе свої води на південь до лагуни Вайгач. На північ від плато широка долина річки Гусиної, що впадає до лагуни Східносибірського моря на заході, поблизу мису Флоренс[5].

Озера острова представлені переважно відокремленими опрісненими лагунами: Попова на південному узбережжі (найбільше озеро острова), Кмо та Комсомол — на західному[5]. У густій озерно-болотній мережі північної тундри влітку окремо виділяються озера Гагаче та Заповідне[5].

У північній частині болотно-тундрові, у південній — гірські кам'янисті ґрунти.

Низовинну частину острова вкриває тундрова тарв'янисто-мохова й лишайникова рослинність[1][4]. На південних схилах гір у затишку ростуть повзучі кущики й трави[4]. Інша частина острова являє собою голу кам'янисту полярну пустелю[2].

З тварин водяться песці, білі ведмеді, лемінги, тюлені, моржі[1]. Влітку на скелястих пташиних базарах і тундрових болотах багато птахів[1]. В історичному минулому острів населяли невеликої статури мамути. У цьому рефугіумі вони дожили до часів будівництва єгипетських пірамід. Багаторічна мерзлота зберігає численні рештки цих ссавців[2]. Можливо до їхнього винищення були причетні палеоескімоси, чию стоянку II тисячоліття до н. е. було знайдено археологами в урочищі Чортів яр.

Біомаса бентосной фауни в навколишніх водах досить висока як для арктичних вод, не поступається показникам Баренцевого моря, Обської губи Карського і становить більше 100 г/м²[10].

Уся територія острова Врангель і острова Геральд оголошена заповідником, де у барлогах білі ведмеді народжують ведмежат, і перебуває під охороною[11].