Сидеронатрит
Сидеронатрит — мінерал, водний основний сульфат натрію і заліза. Від сидер… і назви мінералу натриту (A.Raimondi, 1878). Синоніми: урусит.
| Сидеронатрит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Nickel-Strunz 10 | 7.DF.20 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Ромбічна сингонія[2] |
| Просторова група | space group Pnn2d[2] і space group 58d[2] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
залізо[3], натрій[3] |
 Сидеронатрит у Вікісховищі | |
Опис
Хімічна формула: Na2Fe3+[OH|(SO4)2]∙3H2O. Склад у %: Na2O — 17,0; Fe2O3 — 21,9; SO3 — 43,8; H2O — 17,3.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Утворює дрібні голки, а також ниркоподібні, волокнисті, землисті й порошкуваті аґреґати, сфероліти. Спайність по (100) досконала. Густина 2,15 — 2,35. Тв. 1,5-3,0. Колір лимонно-жовтий, блідо-помаранчевий, солом'яно-жовтий. Риса блідо-жовта. Розкладається у гарячій воді з виділенням гідроксидів заліза.
Поширення
Зустрічається в зоні окиснення сульфідів з інш. сульфатами заліза. Знайдений в аридних областях Чилі та Болівії; на о. Челекен (Каспійське море). Рідкісний.
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сидеронатрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сидеронатрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.