Силліманіт

Силліманіт — мінерал класу силікатів, підкласу стрічкових силікатів, острівної будови.

Силліманіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Al₂OSiO₄
Nickel-Strunz 10 9.AF.05
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Твердість 7
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Бенджамін Силліманd[2]
 Силліманіт у Вікісховищі
Силіманіт

Назва — від прізвища американського вченого-хіміка Б. Силлімена (Bowen, 1824). Син. — бамліт, бухольцит, вьортит (вертит), ксеноліт, монроліт, фіброліт.

Опис

Хімічна формула:

  • 1. За Є. Лазаренком, «Горной энциклопедией»: Al[6]Al[4]O[SiO4].
  • 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Al2SiO5. Al ізоморфно заміняється Fе3+(не більше 2 %). Склад (у %): Al2O3 — 63,2; SiO2 — 36,8. Домішки: Мg, Ti, V, Li, La, Zr, Mn, Ba, Cr.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Утворює волокнисті, голчаті кристали і аґреґати, а також щільні сплутано-волокнисті структури (фіброліт). Спайність довершена. Густина 3,24. Тв. 6,5-7,25. Сірого, сіро-бурого й блідо-зеленого кольору. Блиск скляний, у волокнистих аґреґатів з шовковистим відливом. Прозорий і напівпрозорий. Важливий мінерал силіманітових сланців. Утворюється при контактовому метаморфізмі. Зустрічається як високотемпературний контактово-метаморфічний мінерал і мінерал кристалічних сланців та ґнейсів, багатих на Al2O3. Може накопичуватися у пісках і гравії, які утворюються після руйнування корінних порід. Знаходиться разом з андалузитом, дистеном, біотитом, шпінеллю, гранатом, кордієритом, польовими шпатами. Асоціює з корундом і кварцом.

Розповсюдження

Гори Оденвальд (Гессен), гори Фіхтель (Баварія), Зібенґебірге — все ФРН; Сельран на Юхені (Тіроль, Австрія), Бамле (Норвегія), Кейви (Кольський півострів), Кхазі-Гілс (шт. Ассам, Індія), Могок (Верхня М'янма). Найбільші родовища відомі в США, ПАР, Індії, Шрі-Ланці, Бразилії, Танзанії, Іспанії, Казахстані, Вірменії, Росії, Україні (Український щит).

Збагачення та використання

Використовують як вогнетрив у керамічному виробництві для одержання силуміну. З руд С. вилучається гравітаційною, електростатичною і трибоелектричною сепарацією, а також флотацією. Використовується для виготовлення міцних вогнетривких матеріалів, спец. ізоляторів, осн. вид сировини для одержання кремній-алюмінієвого сплаву (силуміну). Прозорі забарвлені різновиди — коштовні камені IV порядку.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Bowen G. T. Description and analysis of sillimanite, a new mineral // AJS — New Haven: 1824. — Vol. 8. — P. 113–118. — ISSN 0002-9599; 1945-452X

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.