Ситін Сергій Валерійович

Сергі́й Вале́рійович Си́тін (нар. 19 липня 1982, Авдіївка, СРСР) — український і російський футзаліст, нападник.

Сергій Ситін
Сергій Ситін
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Валерійович Ситін
Народження 19 липня 1982(1982-07-19) (39 років)
  Авдіївка[1], УРСР, СРСР
Зріст 174 см[2]
Вага 77 кг[3]
Громадянство  Україна→ Росія
Позиція нападник
Номер 18
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1999—2001
2001
2002—2007
2007—2009
2009—2015
2013—2015
2015—2019
2019
2019—2020
2021		 Телеком
ФК «Шахтар» (Донецьк)
МФК «Шахтар» (Донецьк)
«Спартак-Щолково»
«Діна»
→  «Діна-д»
«Норільський нікель»
«Беркут»
«Корпорація АСІ»
«Спартак» (Москва)		 ? (13)
0 (0)
? (149)
89 (65)
142 (71)
4 (5)
102 (43)
8 (4)
21 (13)
14 (5)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
2002
2002—2007		 Україна (студен.)
Україна		 5 (5)
? (28)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Почав займатися футболом у рідній Авдіївці. З п'ятого класу виступав за міську футбольну команду.

Потім Ситіна запросили в СДЮШОР «Шахтар» після чого він опинився в Донецькому республіканському вищому училищі олімпійського резерву ім. С. Бубки. Він провчився в училищі до 10 класу, а 11 клас закінчував в Авдіївці. Водночас почав виступати за місцеву команду, яка брала участь в чемпіонаті Донецької області. Там його помітили і запросили в донецький «Телеком» з яким він в 17 років уклав свій перший професійний контракт[4].

Після закриття «Телекому» перейшов в донецький «Шахтар» перед сезоном 2001/02. Забив за «гірників» 7 голів в чемпіонаті, але після половини сезону команда знялася зі змагань, результати її матчів було анульовано, і нападник перейшов в іншу донецьку команду, що мала таку саму назву — «Шахтар»[5]. З «гірниками» став чотириразовим чемпіоном і триразовим володарем кубка України. У сезоні 2006/07 став найкращим бомбардиром українського чемпіонату і Кубка УЄФА з футзалу, після чого в червні 2007 року перейшов в клуб російської Суперліги «Спартак-Щолково»[6]. 18 січня 2008 року[7], перебуваючи у статусі лідер збірної України, згідно із домовленістю зі своїм новим клубом, Сергій прийняв російське громадянство[8]. Саме у «Спартаку-Щолково» Сергій встановив особистий рекорд результативності в одному матчі, забивши у ворота «Динамо-Тімаль» шість м'ячів[9].

Двома сезонами пізніше, після того як щолківський клуб покинув Суперлігу через фінансові проблеми, підписав контракт з московською «Діною». У «Діні» з липня 2009 року[10]. Через деякий час став віце-капітаном[11], а згодом і капітаном команди[12]. Влітку 2012 року підписав з «Діною» новий трирічний контракт[13]. Станом на 18 травня 2015 року провів за команду 211 матчів, забив 116 м'ячів[14]. У сезоні 2013/14 допоміг команді вперше за 14 років виграти звання чемпіона Росії, а в наступному сезоні пробився з командою до Фіналу чотирьох Кубка УЄФА.

Свій 50-й матч за «Діну» зіграв в Митищах в XIX Чемпіонаті Росії 17 лютого 2011 року («Діна»-«Митищі» — 0:3), а 100-й матч зіграв в Тирасполі 2 серпня 2012 року з «Лексмаксом» (Молдова) — 3:1. Свій 150-й матч за московський клуб зіграв у Троїцьку 4 жовтня 2013 року в XXII чемпіонаті Росії з «Газпром-Югра».

Свій 50-й м'яч за «Діну» забив у міжнародному товариському матчі в Харкові 6 лютого 2012 року у грі з командою «Титан-Зоря» (Покровське, Україна) — 7:3.

У липні 2015 року підписав дворічний контракт із «Норільським нікелем»[15]

За підсумками регулярного чемпіонату сезону 2017/18 став найрезультативнішим гравцем «Норільського нікеля», забивши 25 голів і віддавши 7 гольових передач[16].

28 січня 2019 року за обопільною згодою розірвав контракт з «Норільським нікелем»[17]. Після цього перейшов у грозненський «Беркут», у якому дограв сезон і став переможцем конференції «Захід» вищої ліги.

2 жовтня 2019 року приєднався до кемеровської «Корпорації АСІ»[18], де провів один сезон[19], бо вирішив повернутися до Москви до своєї сім'ї.

Першу частину сезону 2020/21 провів команді «Видне-Розвиток», що виступає в чемпіонаті Московської області. Пізніше головний тренер «Спартака» Сергій Абрамов покликав нападника в команду і 27 лютого 2021 року той приєднався до москвичів[20].

Після сезону 2020/21 завершив ігрову кар'єру[21].

Кар'єра у збірній

У складі збірної України з футзалу став срібним призером чемпіонату Європи 2003 року. Наступним великим турніром для Сергія став чемпіонат світу з футзалу 2004 року (6 матчів, 2 голи)[22]. На чемпіонаті Європи 2005 року був основним нападником, вийшовши у стартовому складі у всіх 5 матчах (забив 4 голи), причому у матчі проти збірної Нідерландів був визнаний найкращим гравцем зустрічі[23]. На чемпіонаті чемпіонаті Європи 2007 року зіграв 3 матчі (1 гол)[24].

2002 року у складі студентської збірної України Ситін їздив на чемпіонат світу серед студентів, де зіграв у всіх п'яти матчах (5 голів) і завоював бронзові нагороди[25].

Досягнення

Командні досягнення

Шахтар (Донецьк)

Сергій Ситін під час виступів за «Спартак-Щолоково». Травень 2008 р.

Діна

  • Чемпіон Росії: 2013/2014

Норільський нікель

Спартак (Москва)

  • Бронзовий призер чемпіонату Росії у вищій лізі: 2020/2021

Студентська збірна України

  • Бронзовий призер чемпіонату світу серед студентів: 2002

Збірна України

Особисті досягнення

Статистика виступів
Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Кубок УЄФА
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1999—2000 «Телеком» (Донецьк) Вища ліга 20 5 6 1 0 0
2000—2001 «Телеком» (Донецьк) Вища ліга 32 8 2 0 0 0
2001—2002 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 16 12 6 2 0 0
2002—2003 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 30 19 7 4 6 7
2003—2004 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 30 27 8 10 ? ?
2004—2005 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 28 28 8 4 ? ?
2005—2006 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 30 26 9 6 ? ?
2006—2007 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 36 37 6 3 6 10
2007—2008 «Спартак» (Щолково) Суперліга 46 37 2 0 0 0
2008—2009 «Спартак» (Щолково) Суперліга 43 28 ? ? 0 0
2009—2010 «Діна» (Москва) Суперліга 21[29] 13 1[30] 1 0 0
2010—2011 «Діна» (Москва) Суперліга 20[31] 11 2[32] 2 0 0
2011—2012 «Діна» (Москва) Суперліга 27[33] 10 5[34] 0 0 0
2012—2013 «Діна» (Москва) Суперліга 24[35] 8 6[36] 5 0 0
2013—2014 «Діна» (Москва) Суперліга 25[37] 16 2[38] 2 0 0
2013—2014 «Діна» (дубль) Суперліга — дублі 3[39] 5 0 0 0 0
2014—2015 «Діна» (Москва) Суперліга 25[40] 13 1[41] 0 8[42] 1
2014—2015 «Діна» (дубль) Суперліга — дублі 1[43] 0 0 0[44] 0 0
2015—2016 «Норільський нікель» Суперліга 21[45] 7 4[46] 3 0[47] 0
2016—2017 «Норільський нікель» Суперліга 28[48] 6 4[49] 1 0 0
2017—2018 «Норільський нікель» Суперліга 35[50] 26 6[51] 2 3[52] 1
2018—2019 «Норільський нікель» Суперліга 18 4 1 0 0 0
2018—2019 «Беркут» Вища ліга 8 4 0 0 0 0
2019—2020 «Корпорація АСІ» Вища ліга 21 13 1 1 0 0
2020—2021 «Спартак» Вища ліга 14 5 0 0 0 0

Особисте життя

Має двох дітей[53].

Примітки
  1. Мини-футбол. Сытин дебютировал и забил (рос.)
  2. Сытин Сергей Валерьевич №18 (рос.)
  3. Сытин Сергей Валерьевич (рос.)
  4. Сергей СЫТИН: «Жанна Фриске — девушка симпатичная» (рос.)
  5. Гулій, Андрій (10 серпня 2015). Сергій Ситін: Спочатку перейшов в один «Шахтар», а потім в інший. u16.ua. Процитовано 18 травня 2018.
  6. Представляем новичка(рос.)
  7. Сергей Сытин — гражданин России (рос.)
  8. ЛИСЕНЧУК: «Венгрия — не худший вариант» (рос.)
  9. Сергей Сытин разбушевался (рос.)
  10. Сергей Сытин — игрок Дины (рос.)
  11. Настроение хуже некуда Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  12. Дубль капитана принес успех «Дине» (рос.)
  13. Сергей Сытин с Диной еще на 3 года + ВИДЕО (рос.)
  14. Профіль на сайті «Діни» (рос.)
  15. Сытин перешел в «Норильский никель» (рос.)
  16. гол+пас // Офіційна група МФК «Норільський нікель» у соцмережі ВК[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  17. Контракт расторгнут по обоюдному согласию (рос.)
  18. Сергей Сытин пополнил состав ФК «Корпорация АСИ» (рос.)
  19. Сергей Сытин покидает команду (рос.)
  20. Сергей Сытин присоединился к нашей команде! (рос.)
  21. Сергей Сытин завершил игровую карьеру (рос.)
  22. Technical Report FIFA Futsal World Cup Chinese Taipei 2004
  23. Technical Report UEFA Futsal Championship Czech Republic 2005
  24. Technical Report UEFA Futsal Championship Portugal 2007
  25. Студентський чемпіонат 2002 року (англ.)
  26. 2 кубок Пирамид 2003 (Египет, Каир) (рос.)
  27. Сергей Сытин — лучший игрок Украины (рос.)
  28. Сергей Сытин — лучший футболист команды сезона 2007/2008 (рос.)
  29. Суперлига 2009/2010, Нападающий (рос.)
  30. Кубок России 2009/2010, Нападающий (рос.)
  31. Суперлига 2010/2011, Нападающий (рос.)
  32. Кубок России 2010/2011, Нападающий (рос.)
  33. Суперлига 2011/2012, Нападающий (рос.)
  34. Кубок России 2011/2012, Нападающий (рос.)
  35. Суперлига 2012/2013, Нападающий (рос.)
  36. Кубок России 2012/2013, Нападающий (рос.)
  37. Суперлига 2013/2014, Нападающий (рос.)
  38. Кубок России 2013/2014, Нападающий (рос.)
  39. Дублёры 2013/2014, Нападающий (рос.)
  40. Суперлига 2014/2015, Нападающий (рос.)
  41. Кубок России 2014/2015, Нападающий (рос.)
  42. Лига Чемпионов 2014/2015, Нападающий (рос.)
  43. Дублёры 2014/2015, Универсал (рос.)
  44. Кубок дублей 2014, Универсал (рос.)
  45. Суперлига 2015/2016, Защитник (рос.)
  46. Кубок России 2015/2016, Защитник (рос.)
  47. Кубок Еременко 2016, Защитник (рос.)
  48. Суперлига 2016/2017, Защитник (рос.)
  49. Кубок России 2016/2017, Защитник (рос.)
  50. Суперлига 2017/2018, Защитник (рос.)
  51. Кубок России 2017/2018, Защитник (рос.)
  52. Кубок Еременко 2018 (рос.)
  53. Поздравляем Сытина с рождением дочери! (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.