Складчастість гравітаційна

Складчастість гравітаційна (рос. складчастость гравитационная, англ. gravitational folding, нім. Gravitationsfaltung f) – складчастість, що виникає в товщі гірських порід при сповзанні останньої з підняття під дією власної ваги. Пласти, що проковзують вниз, зустрічають опір інших пластів, які не порушені цим процесом, і як наслідок цього зминаються у складки. Виникає при досить великій вертикальній амплітуді можливого сповзання товщі й наявності в основі товщі високопластичних порід. Інтенсивність складчастості зростає при збільшенні потужності сповзаючої товщі й амплітуди її переміщення.

Уперше Складчастість гравітаційна експериментально була доведена Рейєром (Reyer, 1892), термін почав широко застосовуватися за кордоном у 30-х рр. XX ст., а з 40-х рр. і у вітчизняній літературі.

Складчастість гравітаційна пояснює велику роль в деформації земної кори вертикальних рухів.