Складчастість (геологія)
Складчастість (англ. folding) — порушення нормального залягання геологічних пластів без розриву їхньої суцільності, але з утворенням складок[1].
Загальний опис
Процес деформації шарів земної кори без порушення їхньої суцільності (без розриву), що відбувається під впливом тектонічних рухів і почасти екзогенних процесів і веде до виникнення в пластах гірських порід вигинів (складок) різного масштабу і форми.
У глобальному масштабі процес складкоутворення має безперервно-переривчастий характер і веде до утворення складчастих областей і гірських складчастих систем різної висоти і протяжності.
Дуже "жорсткі" складки гірських порід, Східна Австралія
Складка гірських порід у Кельцях
Синкліналь поблизу Барстоу, Каліфорнія
Протягом геологічної історії Землі виділяється кілька періодів посилення складкоутворення, званих епохами складчастості або тектогенезу .
Різновиди складчастості
Давні складчастості
- Регіональні складчастості за континентом та їхній приблизний вік.
Вік орогенезів (складчастостей) подано в дужках в млн років тому, від початку до закінчення активної фази. Знаком тильди позначено приблизний вік найбільшої тектонічної активності.
| Європа | Азія | Африка | Північна Америка | Південна Америка | Австралія і Океанія | Антарктида |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Альпійська складчастість (кайнозой, 0–60) | ||||||
| Елладська | Гімалайська | Пасаденська (0–2) Ларамійська (40–70) |
Андська (0–200) | Кайкурська (0–24) | ||
| Мезозойська складчастість (юра – палеоцен, 60–145) | ||||||
| Карпатська Кіммерійська (60–150) |
Катайзійська Дабісульська Кіммерійська Колимська |
Ларамійська (40–70) Сев'єрська (50–140) Невадійська (145—155) Акадійська (50–375) |
Андська (0–200) | Рангітатська (99–142) |
||
| Герцинська складчастість (перм – юра, 145—260) | ||||||
| Антлерська Овачитська Акадійська (50–375) |
Хантер–бовенська (225—260) |
|||||
| Каледонська складчастість (силур – перм, 260—410) | ||||||
| Уральська (250—323) | Уральська (250—323) | Мавританська (270—320) | Сономська (240—270) Аллеганська (260—325) Іннуїтська (~345) Акадійська (50–375) Східногренландська (350—650) |
Гондванійська (250—300) Токоська (300—330) |
Алісспринзька (300—450) Канімбланська (~318) Тухуайська (330—370) |
|
| Байкальська складчастість (кріогеній – силур, 410–650) | ||||||
| Тіманська (550—620) Галицька (550—650) Кадомська (550—650) |
Алтайська Байкальська (550—650) |
Куунзька (530—570) Дамарська (480—580) Східноафриканська (620—750) Замбезійська (520—890) Панафриканська (530—1000) |
Таконська (440—550) Східногренландська (350—650) |
Фаматійська (460—490) Пампаська (525—555) Бразильська (530—1000) Теравстралійська (300—1000) |
Алісспринзька (300—450) Деламерійська (514—510) Лахленська (440—540) Петерманська (535—550) |
Росська (~480–550) Бірдморська (620—633) |
(тоній – кріогеній, 650—1000) | ||||||
| Дальсландська (950—1000) Свеконорвезька (900—1250) |
Східноафриканська (620—750) Замбезійська (520—890) Панафриканська (530—1000) Мозамбіцька (650—1000) Ірумідська (900—1000) |
Карірівелоська Бразильська (530—1000) Теравстралійська (300—1000) |
Едмундіанська (850—920) | |||
(ранній – середній протерозой, 1000—2500) | ||||||
| Свеконорвезька (900—1250) Готська (1500—1750) Карельська (1750—1900) Свекофенська (1700—2000) |
Араваллійська | Кібарська (1000—1400) Ебурнійська (2000—2200) |
Гренвільська (1000—1300) Мазатзальська (1650—1675) Явапайська (1700—1710) Іванпаська Бігскайська (~1770) Пенокеанська (1840—1850) Гудзонська (1800—2000) Вупмейська (1900—2100) |
Сансасійська (1100—1465) | Оларіанська Капрікорнська Масгрейвська (~1080) Ісанська (~1600) Караранська (~1650) Мангарунська (1620—1680) Олбані–фрезерська (1020—1710) Япангкузька (~1765) Кімбанська (1700—1845) Баррамундійська (1800—1870) Гленбурзька (1920—2005) Сліфордська (2420—2440) |
Німродська (1000 ± 150) Ранньорукерська (1700—2000) |
| Архейська складчастість (архей, 2500–4000) | ||||||
| Лопіанська (2600—2900) Саамська (2900–3100) |
Алгоманська (2500—2700) Лаврентіївська (~ 3500) |
Трансамазонська | Пілбарська (~ 3500) | Інсельська (2650 ± 150) Гумбольдтська (~ 3000) Рейнірська (~ 3500) Напірська (4000 ± 200) | ||
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- (рос.) Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам : Путеводитель. — Ужгород : Карпати, 1978. — 96 с.
- (рос.) Короновский Н. В., Ясманов Н. А. Геология: учебник для студ. высш. учеб. заведений. — М. : Издательский цент «Академия», 2011. — 448 с. — ISBN 978-5-7695-7793-2.