Скорик Микола Леонідович

Народився в Одесі, 1989 там же закінчив школу № 121. 1994 року закінчив Одеський політехнічний інститут за спеціальністю «Економіка і управління в машинобудуванні» з кваліфікацією інженера — економіста.

1994 — менеджер у СП «Примор'я».

В травні 1995 року очолив відділ розвитку АКБ «Імексбанк».

В листопаді 1999 року призначений виконуючим обов'язки голови правління «Імексбанку», з грудня — голова правління.

З 16 листопада 2010 року по листопад 2013 року — міністр фінансів АР Крим.

8 жовтня 2012 року — державний службовець першого рангу.[1] Кандидат економічних наук.[2] У серпні 2019 року Скорик на суді підозрюваних у трагедії в Одесі 2 травня, учасників антимайдану громадянина РФ Євгена Мефьодова та активіста «Куликового поля» Сергія Долженкова, яким інкримінували заклики до повалення конституційного ладу і провокування заворушень, що призвели до загибелі людей у Будинку профспілок. Підозрювані вийшли під заставу, яку зібрали Скорик з іншими членами ОПЗЖ[3].

Був помічником у народного депутата IV скликання Леоніда Клімова (Заєду) та VI скликання Віталія Борта (Партія регіонів)[4].

З травня 2006 року по листопад 2010 року — голова Одеської облради. 8 листопада 2013 року призначений головою Одеської обласної адміністрації[5].

З листопада 2013 року по березень 2014 року — очолює одеський відділок Партії регіонів. У березні 2014 року виходить із партії.

З червня 2014 до вересня 2014 року — голова Одеського офісу Партії розвитку України. Підтримував олігарха Сергія Тигіпка на Виборах Президента 2014.[6]

У квітні 2014 року створює та очолює нову депутатську групу «Єдність» в Одеській обласній раді, стає членом Президії обласної ради[7].

Нардеп України VIII скликання з 27 листопада 2014 до 29 серпня року. Обраний від «Опозиційного блоку» за партійним списком (№ 10)[8]. Член Комітету ВРУ з питань бюджету[8].

18 січня 2018 року був одним із 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей[9].

Народний депутат IX скликання з 29 серпня 2019 року від ОПЗЖ. Член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку[10].

Кандидат у мери Одеси на виборах у жовтні 2020 року[3].

У декларації вказано у власності три квартири (172, 523 і 60 м²) і три будинки (217, 629 і 629 м²) в Одесі та області. Автомобілі Mercedes ML 350 і Lexus RX 350, згодом — дві однакові Toyota Land Cruiser 200[11]. Поціновувач дорогих годинників Chopard, Bulgari, Ulysse Nardin, Patek Philippe[12].

Приховав бізнес у декларації за 2014 рік[13].

• Дружина — Наталя Володимирівна Скорик, виховують доньку Маргариту і сина Віктора.
• Батько Леонід Давидович Скорик був відомим фахівцем з електронного устаткування.
• Мати Людмила Залюбинська була фізиком (нині доцент університету ім. Мечникова). У кінці 80-х Людмила займалася політикою, була одним із творців «Народного Руху» (знайома з В'ячеславом Чорноволом), очолювала Комітет солдатських матерів Одеси (хоча її син в армії не служив).

• Орден «За заслуги» II ст. (27 червня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[14]
• Орден «За заслуги» III ст. (5 грудня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[15]

• Скорик Микола на сайті Одеської облради
• Біографія на сайті Скорика