Скочок Павло Іванович
Скочок Павло Іванович (5 травня 1935, село Острів, Рокитнянського району, Київської обл. — 12 січня 2013, Київ) — журналіст, учасник українського правозахисного руху. Жертва радянської каральної психіатрії (1978–1982).
Скочок Павло Іванович | |
---|---|
Народився |
5 травня 1935 Рокитнянський район, Київська область, Українська СРР, СРСР |
Помер |
12 січня 2013 (77 років) Київ, Україна |
Країна | Україна |
Діяльність | журналіст |
Знання мов | українська |
Біографія
Навчався в Київському університеті, звідки відрахований за «націоналістичні погляди». Працював до 1966 у редакції газети «Радянська Україна». У квітні 1966 року звільнений з роботи за критику лінії партійної газети.
Знаний у самвидаві зі своїх виступів на суді в Івано-Франківську на оборону вчителя української мови Михайла Озерного та з листа-заяви на оборону Івана Дзюби. В'ячеслав Чорновіл та Людмила Шереметьєва були співавторами того листа. Скочок довгий час був без роботи, згодом працював коректором. Перед арештом працював робітником.
1 грудня 1978 року заарештований і звинувачений за ст. 62 ч. 1 КК УРСР («Антирадянська агітація і пропаганда»), спрямований на медичну експертизу до психлікарні ім. І. Павлова в Києві. У лютому 1979 постановою Київського міського суду його спрямували на примусове лікування, у квітні 1979 перевели до Дніпропетровської спеціальної психлікарні. У квітні 1982 року звільнений.
Працював у музеї Л. П. Симиренка при Мліївській дослідній станції НДІ садівництва на Черкащині. Скочок вивчав і опрацьовував документи про життя й діяльність династії промисловців, учених і меценатів Симиренків. Згодом звільнений з роботи. Працював коректором, кочегаром. 1985 р. надіслав свого паспорта до Президії Верховної Ради СРСР, протестуючи проти наруги над репресованими Симиренками та над своїми студіями про славетну родину й просив дозволу виїхати до Франції для подальших досліджень літератури, архівів, джерел.
У 1987—1990 брав участь у роботі Українського культурологічного клубу, Української Гельсінської Спілки.
Видавав журнал «Золоті ворота».
Бібліографія
Статті:
- До побачення, перебудово? (15.06.1987);
- Як жить тепер будемо? (12.12. 1986);
- Репортаж з-під мурів спецпсихушки (1987);
- Білі плями української історії (4.10.1987) // Український вісник. — 1987. — Вип. 7, 8, 9-10. — С. 57-69, 222-231, 456-468, 469-477, 478-501;
- Генеологія: Борна і покупна // Літературна Україна. — 2010. — №13-14. — 15-29 квітня;
- Розґратовуєм Золоті Ворота? // Слово Просвіти. — 2010. — ч.19. — 13-19 травня.
Джерела
- Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник: 2-ге вид. / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2012. – 896 с. + 64 іл. (П. Скочок: с. 681-682).
- Василь Овсієнко. У День українського політв’язня помер Павло Скочок. Вічна йому пам’ять
- Нескорений редактор[недоступне посилання з липня 2019]