Скутигери

Скутигери[1] (Scutigeromorpha) — ряд хижих багатоніжок з класу губоногих. 3 родини і близько 100 видів, зокрема добре відомі представники, таки як мухоловка звичайна (Scutigera coleoptrata), що розповсюдилася по всьому світу[2]. Монофілія скутигероморф підтверджується багатьма унікальними ознаками. Дихальна система відрізняється розташуванням дихалець на задньому краю тергітів. Мають дуже довгі латеральні антени[3]. Вони єдині серед усіх багатоніжок, у яких для перенесення кисню використовується гемоціанін[4]. 8 витягнутих тергальних пластинок покривають 15 сегментів тіла, які несуть 15 пар ніг. Фасеткові очі, ультраструктура яких нагадує очі комах і ракоподібних[5]. Швидко бігають: швидкість пересування деяких видів досягає 40 см/с[6]. Самиці відкладають по одному яйцю. Молодь зразу після появи має тільки 4 пари активних кінцівок[2].

?
Скутигери

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі
Клас: Губоногі
Ряд: Скутигери
Посилання
Вікісховище: Category:Scutigeromorpha
Віківиди: Scutigeromorpha
EOL: 6374
ITIS: 913655
NCBI: 41360
Fossilworks: 290414

Палеонтологія

Ряд Scutigeromorpha належить до числа найдавніших губоногих багатоніжок[7]. Кінцівки, типові для його представників, знайдено в силурійських і девонських відкладах Уельсу, Шотландії та США[8]. Викопні представники ряду відомі також з нижньокрейдових відкладів Бразилії[9].

Систематика

Близько 100 валідних видів, 26 родів і підродів і 3 родини. Представляють монофілетичну групу, одну (Notostigmophora) з двох основних гілок еволюційного древа сучасних багатоніжок (до другої Pleurostigmophora належать всі інші ряди)[3][10].

  • Pselliodidae
  • Scutigeridae
  • Scutigerinidae

Примітки

  1. Гиляров М. С. Надкласс Многоножки (Myriapoda) // Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. М.: Просвещение, 1984. — С. 121. — 463 с.
  2. Edgecombe Gregory D. and Gonzalo Giribet. Evolutionary Biology of Centipedes (Myriapoda: Chilopoda) // Annu. Rev. Entomol.. — 2007. — Vol. 52. — С. 151—170.
  3. Edgecombe G. D., Giribet G. A century later — a total evidence re-evaluation of the phytogeny of ecutigeromorph centipedes (Myriapoda, Chilopoda) // Invertebr. Syst.. — 2006. — Vol. 20. — С. 503—525.
  4. Mangum С. Р., Scott J. L., Black R.E.L., Miller K.I. Van Holde K.E. Centipedal hemocyanin: its structure and its implications for arthropod phytogeny // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 1985. — Vol. 82. — С. 3721—3725.
  5. Muller C. H. G., Rosenberg J., Richter S., Meyer-Rochow V.B. The compound eye of Suttgera coleoptrattt (Linnaeus, 1758) (Chilopoda: Xotostigmophora): an ultrastructural reinvestigation that adds support to the Mandibulata concept // Zoomorphology. — 2003. — Vol. 122. — С. 191—209.
  6. Manton S. M. The evolution of arthropodan locomotory mechanisms. Part 8. Functional requirements and body design in Chilopoda, together with a comparative account of their skeleto-muscular systems and an appendix on a comparison between burrowing forces of annelids and chilopods and its bearing upon the evolution of the arthropodan hemocoel // J. Linn. Soc.. — 1965. — Vol. 45. — С. 251—484.
  7. William A. Shear, Gregory D. Edgecombe. The geological record and phylogeny of the Myriapoda // Arthropod Structure & Development. — 2010-3. — Т. 39, вип. 2—3. — С. 174—190. ISSN 1873-5495. DOI:10.1016/j.asd.2009.11.002.
  8. Paul Selden, Andrew J. Jeram, William A. Shear. Centiped legs (Arthropoda, Chilopoda, Scutigeromorpha) from the Silurian and Devonian of Britain and the Devonian of North America. American Museum novitates ; no. 3231. — 1998.
  9. Heather M. Wilson. First Mesozoic Scutigeromorph Centipede, from the Lower Cretaceous of Brazil // Palaeontology. — 2001-05. — Vol. 44, no. 3. — С. 489—495. ISSN 1475-4983 0031-0239, 1475-4983. DOI:10.1111/1475-4983.00188.
  10. Minelli, Alessandro. «Class Chilopoda, Class Symphyla and Class Pauropoda». — In: Zhang, Z.-Q. (Ed.) «Animal biodiversity: An outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness» // Zootaxa. — Magnolia Press. — Vol. 3148. — С. 157—158.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.