Скільки ангелів можуть танцювати на вістрі голки?
«Скільки ангелів можуть танцювати на вістрі голки?» — вислів, що наводиться як приклад безглуздого чи незначущого предмета суперечки. Приписується схоластикам, однак немає жодних достовірних свідчень про дійсність такої суперечки. В інших варіантах вислову ангели можуть «сидіти», «стояти» «на голівці шпильки».
Авторство
Найраніша згадка подібного вислову міститься в протестантського теолога Вільяма Чіллінгворта в роботі «Релігія протестантів, безпечний шлях до спасіння» (1637). Там він навів вислів «Чи не може мільйон ангелів сидіти на вістрі голки?» як приклад безглуздого питання, що нібито цікавило середньовічних схоластиків[1].
Достеменно відомо, що Фомою Аквінським у «Сумі теології» (близько 1270) розглядалося інше схоже питання: «Чи можуть декілька ангелів перебувати в один і той же час в одному місці?» Воно ставилося з огляду на те, що ангели, на думку Фоми Аквінського, не мають матеріальних тіл, а складаються з чистого інтелекту, тому до них можуть не застосовуватися закони матеріального світу[2]. Подібне згадується і в анонімній німецькомовної містичній роботі XIV століття — «Тисяча душ на небесах сидять на вістрі голки», зважаючи на нематеріальність душі[3]. У варіанті Едварда Віллана в його «Шести проповідях» (1649): «Якось поставили питання, як багато ангелів стоятимуть на вістрі шпильки водночас?»[4]
Варіант про «танцювати» приписується англійському філософу-платоністу Ральфу Кедворту в книзі «Справжня інтелектуальна система всесвіту» (1678): «Тисячі цих безтілесних істот або духів можуть танцювати разом на вістрі шпильки»[5]. Інший платоніст того часу Генрі Мор наводив таке питання в «Безсмерті душі» (1659) як дурницю, що цікавила схоластиків: «…сміховинні фантазії схоластиків, які заперечували вимірність духів, і потім сперечалися як багато їх поміщаються та човпляться водночас на вістрі шпильки»[6].
Популяризував вислів англійський літератор Айзек Дізраелі, згадавши в «Цікавинках літератури» (1791) питання церковників: «Скільки ангелів можуть танцювати на вістрі дуже гострої голки, не заважаючи одне одному?»[7].
Історик релігії Пітер Гаррісон припускав, що в оригінальному вислові наявна гра слів: «needle's point» (вістря голки) співзвучне з «needless point» (непотрібне питання)[8].
Примітки
- Franklin, James (1993). Heads of Pins. Australian Mathematical Society Gazette. 20, №4. с. 127.
- SUMMA THEOLOGIAE: The angels in relation to place (Prima Pars, Q. 52). www.newadvent.org. Процитовано 11 липня 2020.
- Pfeiffer, Franz (1962). Deutsche Mystiker II. Aalen: Scientia. с. 474.
- Willan, Edward (1651). Six Sermons. London. с. 17.
- Cudworth, Ralph (1678). True Intellectual System of the Universe. London. с. 776, cf. 778.
- More, Henry (1659). The Immortality of the Soul. London. с. 341.
- D’Israeli, Isaac (1838). Curiosities of Literature, 10th edn. London: Edward Moxon. с. 23.
- Harrison, Peter (2016-03). Angels on Pinheads and Needles’ Points. Notes and Queries (англ.) 63 (1). с. 45–47. ISSN 0029-3970. doi:10.1093/notesj/gjv232. Процитовано 11 липня 2020.