Слободан Симович

Слободан Симович (серб. Slobodan Simović / Слободан Симовић, нар. 22 травня 1989, Чачак) — сербський футболіст, опорний півзахисник клубу «Кішварда».

Слободан Симович
Особисті дані
Народження 22 травня 1989(1989-05-22) (32 роки)
  Чачак, СР Сербія, СФРЮ
Зріст 190 см
Вага 80 кг
Громадянство  Сербія
Позиція опорний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Кішварда»
Номер 45
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2007–2009 «Новий Сад»29 (1)
2009–2011 «Спартак-Златибор Вода» 57 (4)
2012–2014 «Динамо» (Мінськ) 74 (2)
2015–2016 «Слован» (Братислава) 33 (1)
2016–2017 «Хапоель» (Кфар-Сава) 29 (0)
2017 «Актобе» 10 (0)
2018–2020 БАТЕ 10 (0)
2020– «Кішварда» 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 квітня 2020.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував 2007 року виступами за команду «Новий Сад», в якій провів два сезони, взявши участь у 29 матчах чемпіонату. Згодом з 2009 по 2011 рік грав у складі іншої місцевої команди «Спартак-Златибор Вода», в складі якої дебютував у єврокубках — провів 4 гри в Лізі Європи.

У лютому 2012 року він підписав контракт із «Динамо» (Мінськ)[1], де швидко закріпився. Тривалий час він грав опорним півзахисником, але з липня 2013 року його стали використовувати як центрального захисника. За три роки Слободан зіграв за столичний клуб 95 матчів у всіх турнірах, відзначився 3 голами (2 з них забиті в чемпіонаті Білорусі, один — Лізі Європи). За підсумками сезону 2013 був включений в символічну збірну чемпіонату Білорусі. Зіграв 5 матчів на груповому етапі Ліги Європи 2014/15. Став срібним і двічі бронзовим призером чемпіонату Білорусі, грав у фіналі Кубка країни, був і капітаном команди[2]. Але після закінчення терміну дії контракту новий клубом запропонований не був, і футболіст покинув «Динамо» в статусі вільного агента[3].

У січня 2015 Симович підписав угоду на два з половиною роки зі словацьким «Слованом»[4], з яким став бронзовим медалістом у сезоні 2014/15[5], а в наступному році і срібним.

В червні 2016 року Симович перейшов на рік в ізраїльський клуб «Хапоель» (Кфар-Сава)[6], за який провів 27 ігор, але клуб посів 13 місце і вилетів з вищого дивізіону.

З червня 2017 року виступав за казахстанський клуб «Актобе»[7][8], де не став гравцем основного складу. За підсумками сезону «Актобе» прийняв рішення не продовжувати контракт з гравцем.

У лютому 2018 року він прибув для перегляду в білоруське БАТЕ і незабаром підписав контракт[9]. Він розпочав сезон у стартовому складі команди з Борисова, але у квітні 2018 року отримав травму, що залишило його поза грою на тривалий термін. Лише у жовтні 2018 року він повернувся до матчіві став з командою чемпіоном країни. У листопаді 2018 року він продовжив контракт з БАТЕ[10]. У сезоні 2019 року він грав нерегулярно, у травні та червні взагалі не грав через травму. У грудні 2019 року після закінчення терміну дії контракту покинув БАТЕ[11].

У січні 2020 року він став гравцем угорського клубу «Кішварда»[12].. Станом на 13 квітня 2020 року відіграв за клуб з Кішварди 4 матчі в національному чемпіонаті.

Досягнення

Примітки
  1. «Динамо» подписало контракт с Симовичем. dinamo-minsk.by
  2. Слободан Симович: «Капитанская повязка — это большая честь»
  3. Слободан Симович: «Ждал предложения от „Динамо“, но так и не дождался» Архівовано 2016-08-03 у Wayback Machine.
  4. Слободан Симович заключил контракт с братиславским «Слованом» (ФОТО)
  5. Slovan posilnil defenzívny stredopoliar Simovič Архівовано 2015-01-09 у Wayback Machine.
  6. Максим Скавыш представлен в качестве футболиста «Хапоэля» Кфар-Саба Архівовано 2018-02-08 у Wayback Machine.
  7. Симович заявлен за «Актобе» Архівовано 2017-06-25 у Wayback Machine.
  8. Слободан Симович: Я пришел в команду чемпионов, которая всегда бьется за высокие места Архівовано 2017-06-24 у Wayback Machine.
  9. БАТЭ объявил о подписании контракта со Слободаном Симовичем
  10. БАТЭ объявил о продлении контракта с Симовичем
  11. Симович официально покинул БАТЭ
  12. Экс-защитник БАТЭ Симович перешел в венгерский клуб

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.