Соціалістична Республіка Сербія

Соціалістична Республіка Сербія (сербохорв. Socijalistička Republika Srbija / Социјалистичка Република Србија) — соціалістична держава, країна-засновниця Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Вона є попередником сучасної Сербії, була найбільшою республікою югославської федерації, найбільше населення серед всіх югославських республік, найбільший економічний і політичний потенціал в Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, до того ж, федеральна столиця Югославії — Белград також знаходилася в Сербії.

Соціалістична Республіка Сербія

1943  1990
Прапор Герб
Розташування Сербії
Сербія на мапі Югославії
Столиця Белград
Мови Сербо-хорватська, (Албанська — регіональна в Косово, словацька, угорська, румунська, Бачвансько-русинська мови — регіональні в Воєводині)
Релігії атеїзм
Форма правління Соціалістична республіка,
однопартійна комуністична держава
Історичний період Холодна війна
 - Заснування 1943
 - Ліквідовано 1990
Площа 188 361 км2
Населення
 -  9 506 174 осіб
     Густота 50,5 осіб/км² 
Валюта Югославський динар
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Соціалістична Республіка Сербія
Історія Сербії

Історія

У 1945 — 1963 роках республіка мала офіційну назву Народна Республіка Сербія (Narodna Republika Srbija), а у 1963 — 1990, Соціалістична Республіка Сербія (Socijalistička Republika Srbija). У 1974, республіка була розділена ще на два автономних краї, Воєводина і Косово які мали ті ж права що й союзні республіки Югославії.

Протягом більшої частини свого існування в СФРЮ, Сербія була лояльною і в цілому в підпорядкуванні федеральному уряду. Ситуація змінилася після смерті Тіто в 1980, зростання албанського, а також сербського націоналізму в Косово, призвело до розколу в Союзі комуністів. Успішний переворот відбувся в керівництві Комуністичної партії Сербії, а також Чорногорії у 1988 — 1989, на чолі зі Слободаном Мілошевичем, який підтримував сербських націоналістів в Косово, і скасував автономію Косова.

У 1989, Мілошевич став президентом республіки і зажадав від федерального югославського уряду захисту інтересів Сербії в Косово, відправивши Югославську народну армію взяти контроль над провінцією.

Після 1990, держава отримала назву Республіка Сербія (Republika Srbija), яка була у складі Союзної Республіки Югославії, пізніше Сербія і Чорногорія до 2006 року, коли Сербія стала незалежною державою.

Демографія

перепис 1971

У 1971 році загальна чисельність населення в Соціалістичній Республіці Сербії була 8,446,591 осіб, у тому числі:

перепис 1981

У 1981 році загальна чисельність населення в Соціалістичній Республіці Сербії склала 9,313,677 осіб, у тому числі:

  • Серби = 6,331,527 (67,96%)
  • Албанці = 1,303,032 (13,99%)
  • Югослави = 441,941 (4,75%)
  • Угорці = 390,468 (4,19%)
  • Мусульмани = 215,166 (2,31%)
  • Хорвати = 149,368 (1,60%)
  • Цигани = 110,956 (1,19%)
  • Македонці = 48,986
  • Словенці = 12,006

Адміністративно-територіальний поділ Югославії та її складових (1943-2010)

Югославія
1943 1946 19631 19741 1991  1992 1999 2003 2006  2008
ДФЮ ФНРЮ СФРЮ розпущена
ФД БіГ НР БіГ СР Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
ФД Хорватія НР Хорватія СР Хорватія Республіка Хорватія
ФД Македонія НР Македонія СР Македонія Північна Македонія
ФРЮ Сербія і Чорногорія2 розпущена
ФД Чорногорія НР Чорногорія СР Чорногорія Р Чорногорія (федеративна) Чорногорія
ФД Сербія НР Сербія СР Сербія Р Сербія (федеративна) Сербія
   АК Воєводина    САК Воєводина    АР Воєводина
   АК Косово 3     САК Косово    АК Космет 3   Протекторат ООН Республіка Косово
ФД Словенія НР Словенія СР Словенія Республіка Словенія
ФНР"Федеративна Народна Республіка" НР"Народна Республіка"
АК"Автономний Край" ФР"Федеративна Республіка" САК"Соціалістичний Автономний Край"
БіГБоснія і Герцеговина Р"Республіка" СФР"Соціалістична Федеративна Республіка"
ДФ"Демократична Федерація" ФД"Федеральна Держава" СР"Соціалістична Республіка"

1  Роки, коли вступила в дію Конституція СФРЮ та були внесені зміни.
2  Союзна Республіка Югославія.
3  Космет скорочення від Косово і Метохія.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.