Словотвір (сайт)
«Словотвір» — мережевий словник та інтернет-спільнота, яка підбирає україномовні відповідники запозиченим словам.
Словотвір | |
---|---|
| |
Посилання | slovotvir.org.ua |
Гасло (девіз) | Твори і гарно говори |
Комерційний | ні |
Тип | інтернет-спільнота |
Мови | українська |
Автор | Михайло Свистун, Роман Запотічний, Лев Лукомський |
Започатковано | 29 квітня 2014 (7 років) |
На сайті зібрано перелік з понад 8000 запозичених слів. За словами, Михайла Свистуна, засновника Словотвору, це ймовірно найповніше зібрання іншомовних запозичень в українській мові.
Українська мова, зазначають автори, обросла запозиченнями, переважно це англіцизми, які не мають адекватних відповідників українською. Словотвір робить процес пошуку, обговорення та вибору варіантів перекладу запозичень максимально простим і відкритим.[1]
Окрім каталогізації запозичених слів, Словотвір об'єднує людей, які зацікавлені в пошуку українських замінників для іншомовних запозичень.
Історія створення
Ідея платформи з'явилася наприкінці 2011 року, в процесі роздумів над тим, як краще перекласти на українську словосполучення «mobile application developer». Слова «mobile» та «developer» на той час вже мали більш чи менш загальноприйняті відповідники українською, а от слово 'application' мало аж кілька варіантів, кожен з яких мав своїх прихильників. В той час багато хто використовував кальку з англійської — «аплікація», багато хто кальку з російської — «додаток», а дехто також варіант запропонований перекладачами компанії «Microsoft» — «застосунок». Вибрати який саме варіант використовувати в діловому листуванні було дуже важко. Ця проблема вибору знайшла своє застосування на Словотворі де всі зареєстровані користувачі можуть голосувати за найкращий переклад до поданих запозичень.
Причини створення
«Мова, що пістрявіє запозиченнями, втрачає свою самобутність, а це у свою чергу дає право українофобам заявляти про її другосортність. Зважаючи на складність ситуації, ми вирішили використати експертизу українських розробників у створенні програмних рішень для закордонних замовників, і спрямувати їх зусилля на вирішення внутрішньо-української проблеми. Так народився Словотвір», — сказав Михайло Свистун[2].
«Якщо російський суржик у нас таврують і того, хто ним говорить, вважають таким, що відстає в розвитку. А ось українсько-англійський суржик вважається крутим. Хоча насправді і той, і той є великою проблемою», — вважають мовознавці. За словами Михайла Свистуна, в Україні за чистотою мови стежать ентузіасти, які самі укладають словники і вигадують переклади іншомовних слів. А за кордоном, наприклад у Франції, є окрема комісія, яка пильнує за чистотою французької мови[3].
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт
- Чи приживеться Самчик і Сковородинство? — створено сайт для підбору нових слів. Газета по-українськи.
- Інтернет-ресурси в роботі редактора. Вісник Книжкової палати 2014 № 11