Слідство ведуть ЗнаТоКі. Пішов і не повернувся

Знаменський і Кібріт розслідують справу про розкрадання на фарбувальній фабриці в провінційному містечку. До міліції приходить дружина начальника сушильного цеху Миловидова і заявляє, що її чоловік, який напередодні публічно звинуватив начальника складу готової продукції Горобця в причетності до розкрадань, ввечері вирушив додому до Горобця і не повернувся. Горобець раніше судимий, запальний, у нього в сараї знаходять закривавлену сорочку, яку Миловидова впізнає як таку, що належить її чоловікові. Сусіди розповідають, що чули крик про допомогу. Горобця заарештовують за підозрою у вбивстві Миловидова, хоча тіло і не знайдено.

Кібріт вдається виявити, куди саме збували надлишки продукції фабрики. Вивчення зразків дозволяє встановити механізм розкрадання: при фарбуванні і сушінні тканин працівники навмисно вибирали режими, що призводить до підвищеного відбракування, а брак, що підлягає утилізації, йшов на завод з виробництва іграшок, де з нього виготовляли одяг для «лівих» ляльок. Тепер у слідства є всі підстави підозрювати у організації злочину зниклого Миловидова. Горобець же в грабунку не замішаний, а значить і мотиву для вбивства у нього немає. На допитах він заперечує вбивство, але визнає, що отримував по п'ятдесят рублів на місяць за те, щоб не звертати уваги на дива з продукцією. Найретельніший обшук в його будинку не знаходить жодних слідів злочину, який нібито там стався. Стає ясно, що «зникнення» Миловидова підлаштовано ним самим. У маленькому містечку важко щось приховати; дуже швидко міліція отримує відомості, що Миловидова періодично відлучається кудись з дому.

З Горобця знімають підозру у вбивстві і звільняють. Він згадує, що наступного дня після зникнення Миловидова бачив, як його дружина ходила в прилегле село; там живуть її родичі, але зараз вони у від'їзді. Горобець передбачає, що вона ходила на побачення. Томін відразу ж відправляється туди і знаходить нібито «убитого» інженера, який дійсно є організатором розкрадань.

Версія слідства виявляється вірною: Миловидов організував розкрадання, а після початку слідства за допомогою дружини імітував своє вбивство, щоб, перечекавши, сховатися з грошима, вирученими злочинним шляхом. Цілком очевидно, що дружина була в курсі справ чоловіка і активно допомагала йому, але Миловидов бере все на себе, так що залучити Миловидову до відповідальності неможливо. Чоловік і дружина прощаються в кабінеті у Знаменського. Миловидов не розраховує, що його будуть чекати.

• Георгій Мартинюк — Павло Павлович Знаменський (Пал Палич), слідчий, майор міліції
• Леонід Каневський — Олександр Миколайович Томін (Шурик), старший інспектор карного розшуку, майор міліції
• Ельза Леждей — Зінаїда Янівна Кібріт (Зіночка), експерт-криміналіст, капітан міліції
• Наталія Гундарєва — Олена Дмитрівна Миловидова
• Олександр Михайлов — Сергій Іванович Миловидов, інженер на фарбувальній фабриці, чоловік Олени
• Михайло Державін — Ілля Петрович Валетний, співробітник відділу технічного контролю фабрики
• Олександр Пашутін — Олександр Кіндратович Горобець, комірник на фарбувальній фабриці
• Федір Валіков — Петро Іванович Зурін

• Режисер — В'ячеслав Бровкін
• Сценаристи — Олександр Лавров, Ольга Лаврова
• Оператор — Владислав Єфімов
• Композитор — Марк Мінков
• Художник — Володимир Ликов

• Слідство ведуть ЗнаТоКі. Пішов і не повернувся на сайті IMDb (англ.)