Смерть мозку

Смерть мо́зку – це повна загибель головного мозку, при якій реанімаційні заходи можуть штучно підтримувати дихальну діяльність, кровообіг і функцію серця, що створює видимість життя. Поняття смерті мозку і смерті всього організму є ідентичними. На сьогоднішній день поняття «смерть мозку» використовують, коли мова йде про патологічний стан, пов'язаний з повним некрозом тканин головного мозку і перших шийних сегментах мозку спинного, при збереженні газообміну та серцевої діяльності, які забезпечуються безперервної штучною вентиляцією легень.

Причин, які обумовлюють смерть мозку, існує безліч, серед них може бути набряк мозку, інтоксикація, черепно-мозкова травма та інші.

Некроз шийних сегментів зазвичай викликається припиненням кровообігу в вертебральних артеріях.

Фактичні поняття «Позамежної коми» є синонімом смерті мозку, лікування якого на даний момент є безглуздим. Пацієнт, у якого констатовано даний стан, по суті є «живим трупом».

Серед ознак смерті мозку:

Відсутність нормального тонусу всіх м'язів, тобто атонія, стала і повна відсутність свідомості (кома). Відсутність корнеальних, окулоцефалічних, окуловестибулярних, трахеальних і фарінгеального рефлексів. Немає реакції зіниць на яскраве світло, очні яблука є нерухомими. Відсутність можливості самостійно дихати. Немає реакції на больові відчуття, навіть сильні.

Для підтвердження стану смерті мозку можуть використовуватися дослідження, що клінічно підтверджують даний стан. Одне з таких досліджень – це церебральна ангіографія. На сьогоднішній день її застосування не дуже поширене через високу вартість, необхідність переміщення в рентгенологічне відділення, витрати часу, залучення в процес висококваліцірованних працівників, потенційної небезпеки пошкодження внутрішніх органів, які можуть бути призначені для пересадки. Суть даного методу полягає в візіалізаціі відсутності кровообігу в головному мозку, що несумісне з життям мозку. При цьому, даний метод володіє високою точністю.

Для клінічного дослідження також може проводитися ЕЕГ – електроенцефалограма. Перевагою даного методу є те, що ЕЕГ можна провести прямо у ліжку хворого, негативним моментом – необхідність участі інтерпретатора, яким повинен бути кваліфікований фахівець, а також неможливість визначити активність стовбура. Електро-мозкова тиша (electrocerebral silence-ECS), яка може спостерігатися у хворого, не виключає можливості наявності оборотної коми. Якщо даний стан було зафіксовано, то протягом наступних шести годин спостереження за хворим повинно продовжуватися. Електроенцефалограма також може застосовуватися для уточнення смерті мозку у пацієнтів, у яких виключені достовірно наступні стани: шок, гіпотермія, медикаментозна інтоксикація.

Церебральна радіоізотопна ангіографія також може проводитися прямо в ліжку хворого з використанням сцинтиляційне камери. Даний метод може виявитися неефективним, коли існує мінімальний кровотік, особливо в стовбурі мозку, саме тому фахівці наполегливо рекомендують спостерігати хворого протягом 6 годин в тому випадку, коли відсутні дані серйозного пошкодження мозку (крововилив або травма) або інші ускладнення. Для обстеження необхідний досвідчений інтерпретатор. Церебральна радіоізотопна ангіографія може використовуватися в наступних випадках:

При наявності станів, які ускладнюють діагностику: метаболічні порушення, інтоксикація медикаментами, гіпотермія; При наявності лицьової травми, коли використання офтальмологічного дослідження сумнівно або ускладнене; При важкому обструктивному захворюванні легень, хронічній серцевій недостатності; Даний метод може допомогти зекономити час, якщо стоїть питання про збереження органів для пересадки.

Дослідження підтверджує, смерть мозку демонструє відсутність кровообігу в сонних артеріях в основі черепу, відсутність заповнення басейнів передньої і середньої мозкових артерій.

Чи вважати стан смерті головного мозку при умові функціонування інших систем організму, як факт, що констатує смерть людини, певний час активно обговорювалося представниками різних релігій. На сьогоднішній день деякі релігії так і не домоглися консенсусу в цьому питанні, а у деяких точки зору збігаються з точками зору медицини.

В юдаїзмі, наприклад, існує безліч точок зору щодо даного питання. Серед основних можна виділити наступні: думка, що поки мозок не розклався, залишається ймовірність того, що людина ще жива, оскільки життя у мозку; думку про те, що життя людини в серці, тому смерть мозку не є поняттям тотожним смерті людини; а також думка про те, що смерть стовбура мозку прирівнюється до смерті мозку і самої людини. Дана точка зору була підтримана рабинатом, і на сьогоднішній день готується законопроєкт про необхідність констатації смерті мозку комісією, яка складається з лікарів і юристів, незалежних від пересадки органів.

Ісламські країни прийняли той факт, що смерть мозку прирівнюється до смерті організму, і дозволили припиняти інтенсивну терапію. Також дана релігія дозволяє вилучати органи після смерті.

Католицька церква прирівнює смерть кори мозку до смерті організму, а православна церква досі не сформувала свою думку, чи може смерть мозку свідчити про смерть людини. Таким чином, на даний момент штучне підтримання життєдіяльності вважається доцільним, коли є надія на функціонування організму як цілого і продовження його життя.