Смирнов Василь Павлович

Василь Павлович Смирнов (рос. Василий Павлович Смирнов, 31 грудня 1908, Серпухов, Московська губернія, Російська імперія 12 червня 1987, Серпухов, Московська область, РРФСР, СРСР) — радянський футболіст і хокеїст, футбольний і хокейний тренер. Заслужений майстер спорту (1947)[1][2].

Василь Смирнов
Особисті дані
Повне ім'я Василь Павлович Смирнов
Народження 18 (31) грудня 1908(1908-12-31)
  Серпухов, Московська губернія, Російська імперія
Смерть 12 червня 1987(1987-06-12) (78 років)
  Серпухов, Московська область, РРФСР, СРСР
Зріст 172 см
Вага 68 кг
Громадянство  СРСР
Позиція центральний і правий
напівсередній нападник
Професіональні клуби*
1927—1930 «Трьохгорка»
1931—1939 «Динамо» (Москва) 39 (27)
Тренерська діяльність**
1957—1968 «Зірка» (Серпухов)
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Вихованець заводської команди в Серпухові. Виступав у московських клубах «Трьохгорка» і «Динамо», де домігся найбільших успіхів. Провів 11 матчів (усі проти збірної Туреччини) за збірну СРСР, забив 4 м'ячі[1]. Учасник ігор зі збірною Праги (1935), паризьким «Ресінгом» (1936) і зі збірною Басконії (1937)[2]. Після матчу з «Ресінгом» французька газета «Авангард» назвала Смирнова в числі п'яти найсильніших центральних нападників Європи[3].

Соратник по «Динамо» Михайло Якушин так оцінював гру Василя Смирнова[4].

Кремезний і міцний Смирнов не пасував ні перед ким — спортивні єдиноборства були його стихією. Він чудово володів дріблінгом і всі ігрові завдання завжди намагався вирішити з його допомогою. Якщо м'яч потрапляв до нього десь на підступах до штрафного, Смирнов без вагань йшов на обіграш суперників — настільки був впевнений в собі і в разі успіху завершував атаку потужним ударом. Може бути, він трохи і зловживав індивідуальною грою, але зате часто завдяки їй добивався успіху. У всякому разі, у нього була репутація бомбардира. Гравець невгамовної пристрасті і дивовижної витривалості, Смирнов встигав не тільки атакувати, але і допомагати партнерам оборонятися. Такі дії нападника для гри тих років були рідкістю.

Також грав у хокей з м'ячем, де домігся значних результатів. Грав на позиції лівого напівсереднього нападника[2].

Після закінчення кар'єри гравця був директором стадіону «Динамо» в Москві (1940—1941). Потім тренував клубні динамівські команди з хокею з м'ячем і футболу (1944—1956), команду Серпухова з футболу (1957—1962), згодом серпуховську «Зірку»(1963—1968)[2].

Досягнення

У футболі

  • Чемпіон Москви 1927 (весна), 1929 (осінь), 1930 (весна), 1931 (осінь), 1934 (осінь), 1935 (весна)
  • Переможець чемпіонату товариства «Динамо» 1933
  • Чемпіон СРСР: 1932, 1935, 1936 (весна), 1937
  • Володар Кубка СРСР: 1937
  • Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1937
  • У списку 33 найкращих футболістів СРСР — № 1 (1933)[1][2].

У хокеї з м'ячем

  • Чемпіон СРСР: 1936
  • Володар Кубка СРСР: 1937, 1938[2]
  • У 1936 році був включений у список 22 найкращих гравців сезону

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.